Як змінити професію під час війни та знайти себе після завершення військової служби

Після 24 лютого на захист країни стали українці з абсолютно різних сфер діяльності. Частина фахівців вже повернулася до цивільного життя. Хтось відновлюється у старих проєктах чи галузях, а комусь доводиться опановувати нову кар’єру з 0. Ми поспілкувались з ветеранкою, яка була у лавах ЗСУ понад 5 років та по поверненню до цивільного життя розпочала кар’єру в IT-рекрутингу. 

Знайомтесь, героїня сьогоднішньої статті Ольга Котельницька. З 2017 року дівчинка служила у лавах ЗСУ, але у 2022 році почала замислюватися над зміною професії. І от вже понад рік Ольга працює сорсером в Roosh, а також допомагає іншим ветеранам з реінтеграцією до цивільного життя. 

З чого розпочалась ваша історія світчерства?

Мені завжди було цікаво, а що є ще окрім військового життя. Бо бути військовою — це про стиль життя, а не професію. Я служила в ЗСУ з 2017 року. Тому в розпал війни зрозуміла, що найкраще розпочати самостійне навчання, щоб не лише дізнаватися щось нове, але й підтримувати та тренувати ментальне здоров'я, яке важливе в такий складний час.

Оскільки більшість шкіл по ІТ спрямуванню в час війни відкрили доступ до самостійного та безплатно навчання, я одразу вирішила використати цю можливість. Спершу з'ясувала, який напрямок в ІТ мені ближчий. Я психолог за освітою, тому напрямок рекрутингу був мені найцікавіший та найлегший в опануванні. 

Однак, після кількох місяців самоосвіти зрозуміла, що навчання дається не легко і після залишається велика кількість питань, які Google не може роз'яснити, а здаватися не мала наміру. Тому почала пошуки експертів у рекрутингу, які не тільки поділяться своїм досвідом, але й дадуть відповідь на всі питання. І одразу натрапила на курс з IT-рекрутингу від HURMA Academy, який пізніше став основою та успішною перепусткою у сферу ІТ. Навчання справді було цікаве, живе та актуальне, і навіть попри ризики в зоні бойових дій мотивація навчатися та поглинати інформацію тільки зростала. 

Як вдалося поєднувати навчання зі службою?

Навчалися ми інтенсивно — зустрічі тричі на тиждень тривалістю до 2 годин. Попри теорію було багато практичних робіт. Пригадую як одним з найскладніших, на мій розсуд, було завдання провести інтерв'ю з потенційним кандидатом. Мені довелося познайомитися з кандидаткою, яка шукала позицію product ownera та цікавив її виключно ринок Польщі. Для мене це був виклик, який полягав у тому, щоб не лише знайти безпечне та зручне місце, але й організувати дзвінок чи то в гугл-міт, чи то в зумі, більше того зробити запис зустріч і поширити лектору цей запис. Моя кандидатка була не лише вмотивована, але й допомогла розібратися мені з цими питаннями. А сьогодні ці організаційні питання рутинні для мене.

Щодо організації служби та навчання, то я під час несення наряду використовувала нічні години, щоб дочитати потрібну інформацію чи доробити домашні завдання. Так, це було виснажливо, але мотивація та самодисципліна робили своє.

Як проходили пошуки роботи у новій сфері?

Після завершення курсу я отримала не лише знання, а й рекомендацію до працевлаштування від однієї з лекторів курсу. Рекомендація — це шанс не лише пройти інтерв'ю, але й розширити нетворк, який особливо важливий для початківця і при успішному проходженні рекрутингового процесу отримати пропозицію працевлаштування. Тому не вагаючись вирішала одразу використати шанс, бо для новачка важливо набивати кількість співбесід і досліджувати ринок праці, щоб краще розуміти, що ще треба підтягнути як у професійних, так і особистих навичках. 

Пройшовши всі етапи hiring-процесу, я отримала пропозицію перспективи працевлаштування на позицію talent sourcer у компанії Roosh — українській технологічній компанії у сфері AI/ML. 

Як проходила адаптація до нової роботи?

Перші місяці співпраці були більшою мірою стажуванням, де команда та ментор мене всьому навчали. За це період я познайомилася не лише з культурою компанії, але й позицією talent sourcer. Команда з якою я працюю, не лише колеги, але й наставник, які завжди готові допомогти у потрібний момент. 

З підтримкою команди, я швидко адаптувалася та ввійшла в робочий ритм компанії, хоча сама співпраця була викликом, бо попри військові обов'язки були ще й нові, які потрібно було вчасно реалізовувати. І саме військовий вишкіл, дисциплінованість та команда допомогли мені в успішному працевлаштуванні. Тому, викликів не варто боятися. А військовий досвід ще більше сприяє.

Хоч я працюю більше як рік, проте навчаюся щодня новим підходам, інструментам, та й загалом отримую нові знання. До речі, компанія Roosh розділяє та підтримує потребу навчання працівників. І сама позиція передбачає постійні експериментування та спростування гіпотез, дослідження ринку та зміни стратегії, тому актуальні знання потрібні завжди. 

Ну і без помилок не обійшлось. Особливо, на початку входження в професію я часто робила одні й ті ж помилки. Наприклад, коли шукала кандидатів часто пропускала важливі навички, які потрібні кандидату і представляла абсолютно не релевантний пайп. Або ж коли річила кандидатів частенько губила ім'я, або взагалі не зверталася на ім'я до кандидата.  Хоча, сьогодні розумію, що помилки — це фундамент та зона власного росту, і без них зовсім нічого не вдасться.

Які б поради ви могли дати HR та рекрутерам з працевлаштування ветеранів?

Окрім основної роботи, я допомагаю благодійному проєкту New Horizons Hub. Проєкт спрямований на підтримку ветеранів в адаптації після повернення до цивільного життя. Спільно з командою проєкту, ми не лише надаємо можливість навчатися, але й забезпечуємо психологічний супровід та адаптацію, менторство або ж навчання англійської мови. До проєкту можуть долучитися усі, хто бажає допомогти. Особливо потрібні технічні ментори та викладачі англійської мови.

Сьогодні для ветеранів є достатньо можливостей і організацій, які готові підтримати їх та допомогти у працевлаштуванні. Тому, HR та рекрутери, звертайте увагу на ветеранів та не бійтеся працевлаштовуватися їх. 

Ветерани мають не лише бажання та мотивацію, але й досвід, який забезпечує набір інших особистих навичок. 

Ветерани не потребують особливого навчання чи особливих умов. 

Ветерани мають багаті знання та готові ділитися своїм досвідом.

Ветеранам потрібна підтримка, первинний супровід та безпечне екологічне робоче середовище.