Підписуйтесь на розсилку статей для HR і рекрутерів! Будьте в тренді з Hurma ;)
Я даю свою згоду на обробку Персональних Даних у відповідності з Політикою конфіденційності та приймаю Угоду користувача
Війна, невизначеність, втрата звичного відчуття безпеки, перенавантаження інформацією, складнощі з плануванням майбутнього і постійна емоційна напруга змінюють не лише самопочуття людей, а й саму архітектуру роботи.
Саме тому wellbeing сьогодні — це частина управлінської системи.
Gallup зазначає: глобальна залученість працівників знизилася до 20%, а втрати світової економіки від низької залученості сягнули приблизно $10 трильйонів, або 9% світового ВВП. Це вже не питання “комфорту співробітника”. Це питання того, наскільки стабільно компанія здатна працювати, приймати рішення і втримувати темп.
Додатково змінюються і самі очікування працівників. За даними Forbes Human Resources Council, понад 90% працівників оцінюють wellbeing так само високо, як фінансову винагороду, а майже половина готова відмовитися від 10% підвищення зарплати заради кращих wellbeing-бенефітів.
Одна з головних причин, чому wellbeing-програми часто не працюють, полягає в надто вузькому розумінні самої теми. Якщо компанія сприймає wellbeing як “дати доступ до психолога” або “провести кілька лекцій про стрес”, вона працює не з системою, а з одним її елементом.
У бізнес-контексті wellbeing — це стан, у якому працівник може стабільно працювати, не втрачаючи здатність бути залученим, продуктивним і включеним у командну взаємодію.
На добробут впливають щонайменше п’ять рівнів:
Якщо в компанії є лекції про емоційне здоров’я, але немає прозорості, перевантаження є нормою, а менеджери не вміють говорити з командами про складні стани, wellbeing не працюватиме як система.
Найчастіше проблема маскується під операційні симптоми: люди частіше помиляються, команди втрачають темп, керівники витрачають більше часу на підтримку базового ритму, ніж на розвиток. Сильні спеціалісти водночас можуть емоційно віддалятися від роботи та зрештою піти без явного конфлікту.
Один із ключових термінів, який пояснює цю зону втрат, — презентеїзм. Це стан, коли працівник фізично присутній на роботі або онлайн, але через виснаження, стрес чи втрату залученості вже не може працювати на повну.
«Саме презентеїзм є основною причиною втрати продуктивності. 34% працівників щодня втрачають годину продуктивності або ще більше через стрес.» — Дар’я Литовченко, хелс коуч зі здорового способу життя, 4 роки досвіду в L&D сфері для ІТ компаній, імунолог з досвідом стажування в Harvard University
Бізнес часто вміє рахувати лише абсентеїзм — коли людина не прийшла на роботу, взяла лікарняний, відпустку або вибула з процесу. Презентеїзм дорожчий саме тому, що його складніше розпізнати.
Отже, головний ризик для бізнесу — не лише явне вигорання, а його ранні, малопомітні прояви:
«Серед опитаних, 64,3% команд мали ознаки ранньої стадії виснаження, а ще 28,8% — ознаки тихого звільнення. На практиці це виглядало так: дедлайни починають зсуватися без видимих причин, зростає кількість дрібних помилок і переробок, менеджери тиснуть сильніше, але віддача від цього не зростає.» — Тетяна Бойченко, HR Director, Talent Management Strategy, Leadership & Team Support, у своєму дослідженні “Wellbeing”
Коли компанія не працює із wellbeing, вона платить дуже конкретну ціну:
ВООЗ вказує, що щороку через депресію та тривожні розлади у світі втрачається близько 12 мільярдів робочих днів, а економічна ціна цих втрат становить приблизно $1 трильйон на рік.
Є ще один аспект, який часто недооцінюють у корпоративних стратегіях wellbeing, — базова потреба людини у передбачуваності. Для українських команд це особливо актуально.
Тому варто потурбуватися про створення середовища, де людина хоча б частково відчуває опору. Йдеться не про повну відсутність турбулентності, а про зрозумілі правила, регулярну комунікацію, чіткі пріоритети і відчуття, що в роботі є логіка.
Цю думку практично пояснює Дар’я Литовченко: «87% працівників вважають, що роботодавці можуть вжити заходів для підтримки їхнього психологічного здоров’я. І часто це йде вище, ніж проведення тренінгів по антистрес-методиках: це і про спілкування менеджерів зі своїми командами, і про те, як людям доносять інформацію про те, як справлятися з обсягами роботи, що є дійсно пріоритетом, що є ні».
Тобто відчуття стабільності в команді виникає і через якість щоденного управління: наскільки зрозуміло комунікуються очікування, чи вміють менеджери знижувати зайву напругу, чи допомагає компанія людям орієнтуватися в пріоритетах, а не просто додає ще один шар стресу.
На цьому тлі особливо цінними стають практики, які повертають команді відчуття нормальності та контакту:
«Можна переглянути підхід до корпоративних заходів. В моєму кейсі, з опитування стало явним те, що команді не вистачає часу разом, як частини їх безпеки — що є речі, які є стабільними, заходи поза роботою. Впровадили спільні заходи для кількох відділів. Від розважальних, на кшталт, — похід на концерт, де можна виплеснути енергію, потанцювати та поспівати. До більш глибоких — командна робота з коучем та трансформаційні ігри.» — Юлія Істапенко, бізнес-консультантка з питань управління, бізнес-процесів, розвитку команд та карʼєри, коучиня ICF, бізнес-тренерка
HR-команда або керівництво вирішує, що людям “потрібна йога”, “треба запросити психолога” або “необхідно провести серію лекцій”. Але за запросто може не збігатися з реальним запитом команди.
Тому системний підхід починається зі збору даних: що саме турбує людей, який рівень напруги вони відчувають, яких форматів підтримки потребують і як у команді проявляється запит на безпеку:
«Я впровадила системні опитування щодо потреб у підтримці та проведенні заходів, які б могли розкрити більше знань про самодопомогу (лекції, воркшопи). Це дало розуміння, яка кількість/ доля персоналу потребує професійної підтримки та допомоги з боку ментального здоров’я та прояснення понять. Який відсоток людей в компанії має цінність — безпека і наскільки високо вона проявлена.» — Юлія Істапенко
Цей підхід важливий ще й тому, що wellbeing — це багатофакторна система. В одній команді ключовою проблемою може бути перевантаження і відсутність пріоритетів, в іншій — ізоляція та нестача контакту, в третій — фізичне виснаження через спосіб роботи. Без діагностики ці відмінності залишаються непомітними.
Навіть на рівні здоров’я співробітників компанія часто працює наосліп, якщо не збирає базову інформацію:
«Часто люди не знають, що в них розвиваються якісь стани або ризики. Навіть маючи медичне страхування, вони не використовують опцію чекапів, бо це не в фокусі уваги. Тому важливо не просто давати можливості, а допомагати людям усвідомлювати свій стан і потреби». — Дар’я Литовченко
Якщо компанія не допомагає побачити проблему, вона не зможе її розвʼязати.
Щоб wellbeing працював, інструменти мають закривати різні рівні потреби одночасно: розуміння, підтримку, навички, середовище і управлінську реакцію. Саме поєднання, а не кількість активностей, створює стійкий ефект.
Це базовий інструмент, без якого компанія рухається навмання. Короткі регулярні опитування допомагають побачити, як змінюється стан команди, де накопичується напруга, у яких підрозділах просідає мотивація і які сигнали з’являються раніше за звільнення або лікарняні. Вони особливо корисні після періодів підвищеного навантаження, організаційних змін або кризових подій.
Сам по собі one-to-one нічого не гарантує. Він працює лише тоді, коли це не формальна розмова “як справи”, а інструмент для виявлення проблем і домовленостей про наступні кроки. Саме на таких зустрічах найчастіше спливають речі, які не видно в загальних опитуваннях: перевантаження, конфлікт ролей, невизначеність пріоритетів, виснаження через контекст життя поза роботою.
Не кожна проблема вирішується на рівні менеджера або HR. Частині людей потрібна конфіденційна професійна допомога — особливо якщо йдеться про високий рівень стресу, втрату ресурсу, тривожність, особисті кризи або накопичене виснаження. Саме тому доступ до зовнішнього психолога або сервісу підтримки — важливий елемент системи.
Лекції про стрес, сон, комунікацію, зворотний зв’язок, роль лідера, профілактику вигорання чи базову самодопомогу створюють спільну мову. Команда починає краще розуміти, що з нею відбувається, а менеджери — як це не посилювати у щоденній роботі.
Це один із найбільш недооцінених wellbeing-інструментів. Якщо люди не розуміють, що справді важливо, що терміново, а що може зачекати, рівень стресу зростає незалежно від кількості лекцій і бонусів. Тому сильна система wellbeing обов’язково включає інструменти пріоритизації, прозорої постановки цілей і регулярного перегляду навантаження.
Менеджер — це головний провідник wellbeing у щоденній роботі. Якщо він не вміє вести складні розмови, ігнорує сигнали виснаження або транслює напругу вниз, навіть хороша програма підтримки не спрацює. Тому керівникам потрібні окремі інструменти: навчання, коучингові формати, сценарії розмов, підтримка в темах стресу, фідбеку, навантаження, ролі лідера в нестабільності.
Сюди входять не лише великі ініціативи, а й прості речі: передбачувана комунікація, зрозумілі правила, календар важливих подій, регулярні командні точки контакту, спільні неформальні формати, визнання, внутрішні інформаційні простори. Саме вони допомагають команді відчути, що в роботі є логіка, ритм і опора.
Запустили програму психологічної підтримки для співробітників і їхніх родин уже в перші дні війни. Сервіс Metinvest Together включає індивідуальні та групові консультації, роботу з травмою, підтримку ветеранів і сімей військових. За час роботи проведено тисячі консультацій, а допомога доступна безкоштовно для співробітників і їхніх близьких.
Компанія впровадила VR-рішення для зниження стресу серед співробітників виробництва. Працівники проходять короткі сесії релаксації у віртуальному середовищі, що допомагає зменшити рівень тривожності та симптоми стресу. За результатами внутрішніх тестувань після курсу VR-сесій у більшості учасників зафіксовано значне зниження рівня тривоги.
«Kiddisvit в перші місяці війни зробили в чат-боті опитування “Ти сьогодні як?” в Telegram, де була шкала від 1 до 10. Це було анонімно, але загальний результат давав розуміння, а людям легшало від того, що в них це питають.» — поділилась Юлія Істапенко.
Замість простої оцінки дня команда ввела систему подяк в HURMA — кожен співробітник може залишити позитивний фідбек колезі:
«Ми попросили людей в коментарі до оцінки настрою писати, за що і кому вони хочуть подякувати. Це стало регулярною практикою. Ми збираємо ці подяки й публікуємо у щомісячному HR-дайджесті. Це змінило атмосферу в команді.» — Софія Страмик, HR-директорка WOW24-7
Компанія інтегрувала wellbeing у системну модель розвитку співробітників. Програми охоплюють емоційний, фізичний, соціальний і професійний добробут, включають психологічну підтримку, навчання менеджерів, регулярні активності та аналітику стану команди. Наприклад, у рамках ініціативи Dare to Care проводяться лекції, практики та довгострокові програми розвитку здорових звичок.
Wellbeing не вимірюється однією цифрою. Його ефект проявляється на кількох рівнях — від базової реакції учасників до змін у поведінці та бізнес-показниках. Тому ще до запуску програми варто відповісти на запитання: що саме компанія хоче змінити? Знизити рівень стресу? Підвищити залученість? Зменшити кількість лікарняних? Поліпшити якість комунікації між менеджерами й командами? Саме від цього залежить, що і як потрібно міряти.
«Відстежуйте KPI, які безпосередньо пов’язані з мотивацією та станом команди, щоб побачити ROI: % виконання OKR / KPI, плинність, лікарняні, затримки, якість роботи, помилки, пропуски. Навіть бюджетні ініціативи можуть підвищити ефективність команди і фінансові результати.» — Тетяна Бойченко, HR Director, Talent Management Strategy, Leadership & Team Support, у своєму дослідженні “Wellbeing”
Скільки людей долучилися до програми, скільки з них дійшли до кінця, які формати мали найбільший відгук. Це базова, але важлива метрика: якщо інструментом майже не користуються, говорити про його вплив зарано.
Тут оцінюють, наскільки тема була релевантною, чи був формат зручним, чи вважають учасники контент корисним і чи готові рекомендувати його іншим. Це ще не доказ ефективності, але вже сигнал, чи потрапила компанія в реальний запит команди.
Наприклад, чи почали працівники краще розуміти власні тригери стресу, чи користуються інструментами самодопомоги, чи змінилися підходи менеджерів до комунікації, чи люди реально застосовують те, що отримали під час програми.
На цьому етапі wellbeing уже можна пов’язувати з операційними показниками: плинністю, лікарняними, рівнем залученості, якістю роботи, кількістю помилок, затримками задач, утриманням ключових людей або динамікою eNPS.
У практиці Юлії Істапенко є хороший приклад базового, але правильного підходу до такого вимірювання: «Перед та після кожного заходу, учасники заповнювали анкету про очікування та питання, після — про задоволеність розкриття теми, вплив на учасника, потенціал використання знань та інструментів, задоволеність спікером».
На старті не обов’язково одразу будувати складну систему ROI. Але важливо хоча б розділити: що показує інтерес до програми, що — її практичну корисність, а що — реальний вплив на стан команди й результати бізнесу.
HURMA не замінює wellbeing-стратегію чи професійну психологічну підтримку, але допомагає зробити цю роботу системною. Замість розрізнених таблиць, чатів і ручного контролю компанія отримує єдиний простір, де можна збирати сигнали, фіксувати дії та бачити динаміку.
У HURMA можна регулярно проводити pulse-опитування, eNPS, моніторинг настрою та інші заміри стану команди. Це допомагає не діяти навмання, а бачити, де накопичується напруга, як змінюється залученість і які теми потребують уваги.

Система дозволяє дивитися на wellbeing не лише через відчуття, а й через дані: плинність, динаміку команди, лікарняні, відсутності та інші HR-показники, які можуть сигналізувати про перевантаження або втрату ресурсу.

HURMA автоматизує облік відпусток, лікарняних та інших видів відсутностей. Це важливо не тільки для адміністрування, а й для того, щоб бачити повторювані патерни та ризикові ділянки в командах.

Система допомагає пов’язати wellbeing із робочою реальністю через прозорість цілей і пріоритетів. Коли людина розуміє, на що зараз справді варто витрачати ресурс, рівень напруги в роботі знижується.

Згідно з досвідом, дослідженнями та спостереженнями експерток, ефективне впровадження wellbeing можна будувати так:
А щоб ці підходи не залишалися лише на рівні ідей, важливо мати інструмент, який дозволяє збирати дані, відстежувати динаміку та не втрачати сигнали команди в операційці. Подивіться, як вибудовується система, а не окремі ініціативи на демо HURMA — в зручний для вас час.

Я даю свою згоду на обробку Персональних Даних у відповідності з Політикою конфіденційності та приймаю Угоду користувача
Бронювання працівників, ІТ-фахівців і ФОПів: критерії, документи та правила 2026
Залучення талантів або talent acquisition