Бронювання і військовий облік для HR у 2026 році: що змінила постанова №692

Матеріал актуальний станом на 17 червня 2026 року.

Розбираємо, що потрібно перевірити зараз, щоб кадрова зміна або помилка в розрахунку не поставили під ризик бронювання команди.

Юридична основа матеріалу — постанова КМУ №692 від 30 травня 2026 року і чинна редакція постанови КМУ №76.

Що змінила постанова №692

Постанова Кабінету Міністрів №692 оновила постанову №76 — базовий документ, який визначає порядок бронювання військовозобов’язаних та критерії визнання підприємств критично важливими.

Згідно з постановою №692, її ухвалили 30 травня 2026 року, а основна частина змін почала діяти 2 червня. Для окремих положень установлено перехідний період до 1 вересня 2026 року.

Постанова №692 не змінює весь порядок ведення військового обліку на підприємстві. Проте нові правила критичності та бронювання підвищують вимоги до точності кадрових і військово-облікових даних, адже саме на їх основі компанія розраховує квоту та подає працівників на бронювання через «Дію».

Як пояснюють фахівці Kadroland, компаніям не потрібно чекати вересня, щоб почати підготовку. Частину вимог уже слід враховувати під час перегляду критичності та контролю квоти, а до змін із 1 вересня варто заздалегідь підготувати зарплатні й кадрові дані.

Що діє зараз, а що зміниться з 1 вересня

Щоб не змішувати різні строки, зміни варто поділити на дві групи.

Уже зараз підприємствам потрібно:

• перевіряти відповідність оновленим критеріям критичності;
• контролювати встановлений ліміт бронювання;
• реагувати на перевищення квоти;
• стежити за новими галузевими та регіональними критеріями;
• готуватися до перегляду чинного статусу.

З 1 вересня 2026 року почнуть застосовуватися, зокрема:

• новий зарплатний поріг для кожного заброньованого працівника;
• оновлене правило врахування сумісників;
• новий підхід до працівників, які вже мають відстрочку за іншою підставою.

Тому до вересня потрібно не просто зібрати документи, а перевірити, чи відповідають майбутнім вимогам конкретні працівники, яких компанія планує бронювати й надалі.

Зарплатний критерій: два показники, які не можна плутати

HR або іншим відповідальним особам потрібно контролювати два окремі показники:

• середню нараховану зарплату працівників підприємства;
• нараховану зарплату кожного працівника, якого бронюють.

Вони використовуються на різних етапах і починають застосовуватися не одночасно.

Середня зарплата по підприємству

Для підприємств, які звертаються по статус критично важливого або проходять перегляд відповідності оновленим критеріям, середня нарахована зарплата працівників за останній календарний місяць має відповідати встановленому порогу.

У 2026 році мінімальна зарплата становить 8647 грн. Три мінімальні зарплати — це: 8647 × 3 = 25 941 грн.

Згідно з оновленими критеріями постанови №76, цей показник використовують під час оцінки відповідності підприємства зарплатному критерію.

На практиці компанія перевіряє дані за останній завершений календарний місяць перед зверненням. Наприклад, якщо документи подають у липні, для розрахунку беруть нарахування за червень.

Тож HR і бухгалтерії варто заздалегідь погодити розрахунковий період і склад виплат, щоб у кадрових документах, довідках і податковій звітності не було різних показників.

Коли застосовується поріг 2,5 мінімальні зарплати

Для підприємств, місцеперебування яких є та які фактично провадять діяльність на територіях можливих або активних бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, передбачено поріг у 2,5 мінімальні зарплати.

У 2026 році це: 8647 × 2,5 = 21 617,50 грн.

Відповідно до оновлених критеріїв постанови №76, важливі обидві умови: місцеперебування компанії та фактичне провадження діяльності на відповідній території.

Тому юридична адреса сама по собі не завжди підтверджує право на нижчий поріг. Компанії варто уточнити в уповноваженого органу, якими документами підтверджувати фактичну діяльність, і перевірити, чи входить територія до чинного офіційного переліку.

Зарплата кожного заброньованого працівника

З 1 вересня 2026 року зарплатний поріг потрібно буде контролювати не лише на рівні підприємства. Нарахована зарплата кожного військовозобов’язаного працівника, якого включають до списку на бронювання, має відповідати встановленому рівню.

Для більшості підприємств це 25 941 грн, а для компаній, які відповідають умовам територіального винятку, — 21 617,50 грн.

Згідно з постановою №692, відповідний рівень зарплати потрібно забезпечувати не лише під час подання працівника на бронювання, а й протягом строку, на який йому надано відстрочку.

Йдеться про нараховану зарплату до утримання податків, а не про суму, яку працівник отримує на картку.

Для HR та кадрових спеціалістів це означає, що після бронювання контроль не завершується. На місячні нарахування можуть вплинути:

• зміна ставки;
• перехід на неповний робочий час;
• відпустка без збереження зарплати;
• кадрове переведення;
• інші зміни в умовах праці або нарахуваннях.

Практично компанії варто організувати регулярну звірку списку заброньованих працівників із даними бухгалтерії, а не перевіряти їхню зарплату лише перед поданням заяви.

Що буде з чинним статусом критичності

Розраховувати на автоматичне збереження статусу після 1 вересня 2026 року не варто.

Постанова №692 визначає, що рішення про визнання підприємств критично важливими, дійсні на момент набрання нею чинності, зберігаються протягом установленого строку, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.

Постанова також встановлює три контрольні дати:

• до 10 червня 2026 року органи мали переглянути галузеві та регіональні критерії;
• до 1 липня 2026 року вони мають провести аналіз відповідності підприємств оновленим критеріям;
• до 1 вересня 2026 року мають бути переглянуті раніше ухвалені рішення про критичність.

Це не означає, що кожне підприємство автоматично має виконати однакову процедуру в один день. Порядок дій залежить від органу, який визнав компанію критично важливою, та від оновлених критеріїв.

Як зауважує Kadroland, підприємству потрібно перевірити не лише строк чинного рішення, а й те, чи зберігся критерій, за яким воно раніше отримало статус. Якщо критерій змінили або виключили, уповноважений орган може запросити інший пакет підтвердних документів.

Що перевірити перед поданням або переглядом критичності

Універсального пакета документів для всіх підприємств немає. Він залежить від галузі, території, органу подання та критеріїв, яким відповідає компанія.

Але практичний маршрут може виглядати так.

1. Знайдіть оновлені критерії свого органу

Перевірте офіційний сайт профільного міністерства, іншого центрального органу або військової адміністрації, яка надала підприємству статус.

Не варто автоматично подавати документи за попереднім маршрутом, поки компанія не переконається, що відповідний критерій і процедура не змінилися.

2. Визначте, за якими критеріями проходить компанія

Компанія має чітко розуміти, на які показники вона спирається та якими документами може їх підтвердити.

Це можуть бути галузеве або регіональне значення, зарплатний показник, відсутність заборгованості та інші критерії, передбачені для конкретної категорії підприємств.

3. Звірте зарплатні й податкові дані

До подання потрібно перевірити:

• середню нараховану зарплату за останній календарний місяць;
• відсутність заборгованості зі сплати податків і ЄСВ;
• достовірність даних у податковій звітності;
• відповідність показників критеріям, на які посилається компанія.

HR, бухгалтерія та юридична команда мають використовувати однаковий розрахунковий період і однакові вихідні дані.

4. Сформуйте пакет за вимогами конкретного органу

До нього можуть входити:

• звернення підприємства;
• обґрунтування його значення для галузі або громади;
• документи за кожним обраним критерієм;
• документи, що підтверджують зарплатні й податкові показники;
• інформація про відсутність заборгованості;
• підтвердження фактичної діяльності на відповідній території.

Для резидентів Дія Сіті оновлена постанова №76 передбачає підтвердження відповідності вимогам профільного закону на підставі податкових розрахунків за останні шість календарних місяців.

5. Зафіксуйте рішення та строки

Після отримання рішення варто зберегти в одному реєстрі:

• орган, який його ухвалив;
• номер і дату документа;
• критерії, за якими отримано критичність;
• строк дії статусу;
• установлений для підприємства ліміт бронювання;
• пов’язані документи та листування.

Це спростить наступний перегляд і допоможе швидше оцінювати вплив нових роз’яснень.

Квота бронювання: чому її потрібно перераховувати після кадрових змін

Для більшості критично важливих підприємств базова квота становить 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників, які враховуються під час розрахунку.

Для окремих категорій можуть діяти інші ліміти або можливість їх збільшення. Тому перед розрахунком потрібно перевірити свою категорію та рішення уповноваженого органу.

Постанова №692 посилила наслідки перевищення встановленого ліміту. Відтепер таке перевищення є окремою підставою для скасування статусу критично важливого підприємства.

Крім того, відповідно до оновленого Порядку №76, керівник має протягом 10 робочих днів із дня перевищення подати через портал «Дія» заяву про анулювання бронювання відповідної кількості працівників.

Перевищення може виникнути не тільки після нового бронювання. Наприклад, якщо звільняється незаброньований військовозобов’язаний працівник, загальна база для розрахунку квоти зменшується. Через це кількість уже заброньованих людей може перевищити дозволені 50%.

Тому квоту потрібно перераховувати після:

• прийняття або звільнення військовозобов’язаного;
• зміни військово-облікового статусу;
• отримання працівником іншої відстрочки;
• завершення або анулювання бронювання;
• зміни статусу сумісника;
• виправлення даних у державних реєстрах.

Сумісники та працівники з іншими відстрочками

З 1 вересня 2026 року працівники, які мають відстрочку за іншими підставами відповідно до статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуватимуться в загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи.

Ця норма закріплена постановою №692 та редакцією Порядку №76, яка набуде чинності 1 вересня.

Але у постанові не зазначено, що єдиним місцем врахування обов’язково має бути основне місце роботи. Тому автоматично переводити зовнішніх сумісників на основне місце лише через нову норму не варто.

До появи детальніших офіційних роз’яснень HR та їх колегам доцільно:

• скласти перелік військовозобов’язаних сумісників;
• виявити працівників, які вже мають іншу відстрочку;
• зафіксувати потенційні дублювання;
• стежити за повідомленнями Мінекономіки;
• не змінювати трудові відносини без оцінки юридичних і кадрових наслідків.

Новий порядок розрахунку квоти не скасовує обов’язку вести військовий облік працівників-сумісників. Загальні правила військового обліку роботодавців визначені постановою КМУ №1487.

Як відбувається бронювання через «Дію»

Порядок №76 передбачає, що бронювання працівників критично важливих підприємств здійснюється в електронній формі через портал «Дія».

Про це детально розповіли у попередній статті “Бронювання працівників, ІТ-фахівців і ФОПів: критерії, документи та правила 2026”.

Перед поданням заяви компанія має перевірити, чи:

• чинний її статус критично важливого підприємства;
• внесена вона до Єдиного переліку;
• перебуває працівник на військовому обліку;
• відповідають його дані державним реєстрам;
• є доступний ліміт бронювання;
• виконані зарплатні вимоги;
• немає іншої обставини, яка перешкоджає бронюванню.

Заяву подає керівник, підписант або уповноважена особа. Після опрацювання результат відображається в кабінеті на порталі «Дія».

За офіційною інформацією Мінекономіки, підтверджене бронювання відображається в електронному військово-обліковому документі працівника в застосунку «Резерв+».

Оскільки HR та компанія загалом не має доступу до особистого застосунку працівника, результат варто зафіксувати й у внутрішньому реєстрі: дату подання, статус заяви, строк відстрочки та підстави, за яких вона може бути анульована.

Що перевірити HR до 1 липня та 1 вересня

До 1 липня варто:

• знайти оновлені критерії органу, який надав критичність;
• перевірити, чи збереглася підстава чинного статусу;
• підготувати документи за оновленими вимогами;
• звірити середню зарплату та податкові показники;
• перевірити поточну квоту бронювання.

До 1 вересня потрібно:

• перевірити зарплату кожного заброньованого працівника;
• виявити сумісників та працівників з іншими відстрочками;
• підготуватися до нового порядку їх врахування;
• уточнити статус перегляду чинного рішення про критичність;
• перевірити строки всіх активних бронювань.

Цей перелік не замінює вимог конкретного органу, але допомагає не втратити основні контрольні точки перехідного періоду. Також, окрім очевидних зазначених у переліку аспектів, варто завжди враховувати усі наявні особливості компанії та її діяльності.

Як HR підготуватися до перевірки військового обліку: чекліст

Постанова №692 не замінює порядок військового обліку, але бронювання неможливо стабільно контролювати без актуальних даних про працівників.

Перед перевіркою ТЦК та СП або внутрішнім аудитом доцільно розділити документи на три групи.

Організація військового обліку

Перевірте, чи:

• призначено відповідальну особу;
• її обов’язки зафіксовано в наказі та посадових документах;
• внутрішні накази й правила військового обліку актуальні;
• визначено порядок приймання та перевірки військово-облікових документів;
• зберігаються документи про попередні перевірки та усунення зауважень.

Дані працівників

Потрібно перевірити:

• персональні й військово-облікові дані;
• документи призовників, військовозобов’язаних і резервістів;
• відомості про прийняття, звільнення та кадрові переміщення;
• списки зовнішніх і внутрішніх сумісників;
• інформацію про працівників з іншими відстрочками;
• відповідність внутрішніх даних інформації в державних реєстрах.

Критичність і бронювання

В окремому досьє варто зберігати:

• рішення про критичність;
• документи, що підтверджують відповідність критеріям;
• актуальний розрахунок квоти;
• реєстр заброньованих працівників;
• дати початку й завершення відстрочок;
• підтвердження зарплатних показників;
• подані заяви про бронювання чи анулювання;
• документи та повідомлення, отримані через «Дію».

Як HR-система знімає рутину військового обліку

Військовий облік і бронювання передбачають постійну роботу з документами та даними працівників. HR потрібно збирати актуальну інформацію, перевіряти файли, фіксувати строки й не пропускати кадрові зміни, які можуть вплинути на квоту або чинність відстрочки.

Якщо документи надходять у месенджерах і на пошту, а строки зберігаються в окремих таблицях і календарях, кожне оновлення потребує додаткової ручної звірки.

У HURMA частину цієї роботи можна систематизувати за допомогою форм. HR створює анкету з потрібними полями та надсилає її працівнику або кандидату. Через форму можна:

• зібрати необхідні персональні дані;
• запросити скани й інші документи;
• синхронізувати відповіді з відповідними полями профілю працівника;
• автоматично зберегти завантажені файли в його картці.

Це спрощує не лише підготовку даних для військового обліку. Інформація, яку компанія отримує ще на етапі найму й оформлення, не губиться після виходу людини на роботу та не збирається повторно для кожного наступного кадрового процесу.

У системі також можна створювати дії та події, призначати відповідальних і отримувати нагадування в HURMA, на електронну пошту або в підключених Slack- чи Telegram-ботах. Наприклад, HR може запланувати перевірку документів, оновлення внутрішнього реєстру або контроль кадрової зміни, яка впливає на облік.

HURMA не замінює «Дію», «Резерв+», державні реєстри чи юридичну перевірку. Система допомагає впорядкувати внутрішній шлях даних: від першого відгуку кандидата й збору документів до профілю працівника та подальших кадрових процесів.

Для великих компаній це особливо важливо, адже чим більше локацій і вакансій, тим складніше контролювати кожен відгук, документ і вихід на роботу вручну.

Джерела та актуальність

Для юридичних фактів у матеріалі використано:

• постанову КМУ №692 від 30 травня 2026 року;
• чинну та майбутню редакції постанови КМУ №76;
• постанову КМУ №1487 про організацію військового обліку;
• офіційні повідомлення Мінекономіки;
• інформацію порталу «Дія»;
• офіційну інформацію про застосунок «Резерв+».

Для практичних пояснень додатково використано матеріали Kadroland.

---

Матеріал має інформаційний характер і не замінює юридичної консультації для конкретного підприємства.