Підписуйтесь на розсилку статей для HR і рекрутерів! Будьте в тренді з Hurma ;)
Я даю свою згоду на обробку Персональних Даних у відповідності з Політикою конфіденційності та приймаю Угоду користувача
Для українського бізнесу бронювання працівників — частина операційної стійкості компанії. Якщо для виробництва це питання безперервності процесів, то для ІТ — питання виконання контрактів, стабільності команд, дотримання строків розробки й підтримки продуктів.
Бронювання від мобілізації — це механізм відстрочки для військовозобов’язаних працівників, які працюють у структурах, що мають право на таке бронювання за чинним порядком. На практиці через портал Дія бронювання доступне для юридичних осіб, включених до відповідного переліку, зокрема для підприємств, критично важливих для економіки, життєдіяльності населення або забезпечення потреб ЗСУ.
Сьогодні право на подання заявки мають не усі роботодавці, а лише ті, хто відповідає встановленим умовам і включений до системи бронювання.
Органи влади, органи місцевого самоврядування, а також визначені підприємства, установи й організації, що отримали відповідний статус. Перелік установ, які мають право бронювати працівників можна знайти у Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженому постановою КМУ від 27.01.2023 № 76. Цим документом також встановлено ліміт бронювання працівників усіх критично важливих підприємств – до 50% включно від усіх військовозобов’язаних співробітників.
Для бізнесу це означає просту річ: спочатку треба перевіряти не працівника, а статус самої компанії. Якщо підприємство не входить до переліку і не має підстав для бронювання, жодна наступна дія не спрацює.
До початку подання компанії варто визначити відповідальну особу за військовий облік. Без цього складно контролювати актуальність даних, строки бронювання, перевірку документів і взаємодію з працівниками.
Щоб подати працівників на бронювання від мобілізації, компанія спочатку має отримати статус критично важливого підприємства. Без цього бронювання працівників через Дію не працює.
Згідно з даними Міністерства економіки, для приватних компаній є 2 обов’язкові умови:
Крім цього, підприємство має відповідати ще хоча б одному додатковому критерію. Це може бути:
Отже, якщо компанія має зарплату понад поріг, не має податкових боргів, але не підпадає під жоден додатковий критерій, статус критично важливого підприємства вона не отримає. І навпаки, якщо бізнес є резидентом Дія.City або має стратегічне значення, але не виконує базові умови щодо зарплати чи заборгованості, цього теж недостатньо.
Дія.City — це спеціальний податково-правовий режим для юридичних осіб, які працюють у сфері ІТ або суміжних напрямах цифрової економіки. Статус є добровільним: компанія подає заяву до Мінцифри й набуває його після внесення запису до реєстру. Подання відбувається онлайн, без ліцензій і дозволів, а на розгляд заяви дається до 10 робочих днів. Якщо відповіді немає в цей строк, спрацьовує принцип мовчазної згоди.
Для ІТ-бізнесу цей режим важливий ще й тому, що він дозволяє працювати з командою в кількох моделях одночасно. Резидент Дія.City може залучати:
Дія.City дозволяє легально будувати гнучку модель співпраці, але бронювання працівників у межах чинної процедури прив’язане не до будь-якого формату роботи, а до тих людей, які можуть бути подані в межах правил бронювання. Тобто наявність у компанії гіг-спеціалістів або ФОП не означає, що вони автоматично отримують ті самі можливості, що й працівники у трудових відносинах.
Щоб отримати і зберігати статус резидента Дія.City, компанія має постійно виконувати фінансові та кадрові умови. Ключові з них такі:
Компанія може бути резидентом Дія.City, але не зможе подати конкретних людей на бронювання, якщо:
Отже, резидентство не гарантує бронювання.
Станом на 2026 рік бронювання ФОП у чинному порядку не працює. Фізична особа-підприємець не може забронювати ні себе, ні своїх найманих працівників у тому самому порядку, який доступний юридичним особам. Причина в самій конструкції механізму: бронювання працівників побудоване для роботодавців-юросіб, які ведуть військовий облік, входять до визначеного переліку та можуть подавати працівників через встановлену процедуру. ФОП у цю модель не вбудований.
Отже, якщо компанія фактично працює як команда, але юридично побудована через ФОП-модель, то для державної системи вона не дорівнює підприємству, яке може запускати порядок бронювання працівників. Саме тому в цій темі недостатньо просто мати дохід, сплачувати податки або бути важливими для клієнтів. Питання впирається в організаційно-правову форму.
Економічне бронювання — це запропонована модель бронювання військовозобов’язаних, у якій право залишити працівника на роботі пов’язується не лише зі статусом критично важливого підприємства, а й із фінансовими показниками бізнесу. Ідеться про підхід, за якого компанія або ФОП мали б відповідати визначеним умовам — зокрема щодо доходу, рівня зарплат, відсутності податкових боргів і сплати спеціального збору за кожного заброньованого працівника.
У межах основного законопроєкту №11331 і пов’язаних ініціатив закладалася логіка, за якою бронюванню могли б підлягати військовозобов’язані працівники суб’єктів господарювання, якщо за них щомісячно сплачується окремий збір, а сам роботодавець не має заборгованості із зарплати та податків.
Для ФОП у різних версіях також пропонувалися окремі умови: достатній місячний дохід, попередній період активної діяльності та реєстрація не менш ніж за певний строк до набрання законом чинності. Окремо в законопроєктах №11332 і №11332-1 фігурувала сума збору 20 400 грн. В альтернативних моделях №11331-1, №11331-2, №11331-3 обговорювали також зарплатний поріг 36 336 грн і додаткові вимоги до ФОП.
Усі ці умови залишилися на рівні законопроєктів і не стали чинним порядком бронювання. Тобто станом зараз економічне бронювання в такому форматі не запроваджене, а бізнес має орієнтуватися на чинні правила бронювання, встановлені актуальними нормативними актами.
Бронюванню не підлягають:
Окрема причина відмови — проблеми з військово-обліковими даними. Якщо працівник не стоїть на обліку, не уточнив дані або має порушення, система не пропустить його на бронювання навіть тоді, коли компанія має на це право.
Для подання заявки на бронювання працівників потрібні:
Окремо варто перевірити, чи доукомплектовані особові справи військовозобов’язаних і чи немає прогалин у кадрових документах. Якщо дані про працівника неактуальні, система може не підтягнути людину для подання заявки. Компанії варто регулярно перевіряти штатний розпис, оклади та фактичну середню зарплату військовозобов’язаних працівників. Якщо показник просідає через лікарняні, відпустки або неповний місяць роботи, це може вплинути на відповідність критеріям.
І саме тут бізнес найчастіше недооцінює роль внутрішнього HR-обліку. Без впорядкованої кадрової бази компанія ризикує втратити час навіть тоді, коли формально має право на бронювання.
У HURMA дані про працівників зібрані в єдиній системі, тому HR-команді не потрібно щоразу шукати інформацію вручну в різних джерелах:

Бронювання працівників подається онлайн через портал «Дія». Подати заявку може лише юридична особа, яка має право на бронювання: зокрема підприємство зі статусом критично важливого або таке, що виконує мобілізаційні завдання. Працівник має бути військовозобов’язаним, перебувати на військовому обліку, мати актуальні дані в реєстрах і бути офіційно працевлаштованим у компанії.
Порядок дій такий:
Перед поданням списку експерти радять перевірити військово-облікові документи працівників, дані в Резерв+ і відсутність підстав, які блокують бронювання: розшуку, неактуального статусу в обліку, нерозвʼязаних проблем із військово-обліковими даними.
У Дії є окрема послуга для продовження бронювання працівників. Нею можуть скористатися компанії, які включені до переліку для бронювання, мають продовжений строк дії критичності, а їхні працівники — чинне бронювання. Заява подається онлайн, підписується електронним підписом і опрацьовується до 24 годин. Результат повертається зі статусами: заброньовано, не заброньовано або не підлягає бронюванню.
Продовжити бронювання не вийде, якщо працівник:
На практиці компанії також стикаються з технічними відмовами під час безшовного продовження бронювання, якщо подають великий список працівників одразу. У частині кейсів проблему вдавалося вирішити, коли список подавали не масово, а частинами. Це не окрема вимога закону, а практичне спостереження, яке допомагає не втрачати час на повторне формування заяв.
Та навіть після отримання бронювання працівникам варто регулярно перевіряти свій статус у Резерв+. Якщо там з’являється розшук або інша проблема, її краще вирішувати одразу, поки бронювання ще чинне.
Щоб пройти бронювання від мобілізації без помилок, компанії потрібно заздалегідь перевірити свій статус, відповідність критеріям для бронювання, модель оформлення людей у команді, актуальність військово-облікових даних і готовність до подання через Дію. Для ІТ-компаній окремо важливо враховувати, що статус резидента Дія.City не дає автоматичного права на бронювання, а бронювання ФОП у чинному порядку не працює.

Я даю свою згоду на обробку Персональних Даних у відповідності з Політикою конфіденційності та приймаю Угоду користувача
Коли жінки випадають з ринку праці: причини, наслідки та що з цим робити?
Залучення талантів або talent acquisition