Законопроєкт №12030: як бізнесу підготуватися до створення служб психічного здоров’я

З прийняттям законопроєкту №12030 питання підтримки психологічного стану працівників виходять на новий рівень.

Відтепер компанії мають переглянути підходи до добробуту своїх команд та інтегрувати їх у довгострокову стратегію розвитку.

Передумови прийняття нового законопроєкту: чому його час настав

До ухвалення нових законодавчих вимог питання психічного здоров’я на робочому місці залишалося поза фокусом уваги більшості українських компаній. Серед головних викликів, що формували ситуацію, були:

Відсутність системної підтримки

Лише великі міжнародні компанії або корпорації з іноземними інвестиціями системно приділяли увагу програмам ментального добробуту своїх співробітників. Натомість український бізнес тільки почав розглядати турботу про психічне здоров’я як частину глобальної HR-стратегії.

Високий рівень стресу та вигорання

За результатами дослідження, понад 80% українців регулярно відчувають стрес, при цьому 71% потребують психологічної підтримки. Це негативно впливає на працездатність та продуктивність, призводить до вигорання та зниження ефективності роботи цілих команд.

Брак регулювання

В українському законодавстві донедавна були відсутні конкретні вимоги щодо організації підтримки психічного здоров’я в компаніях. Роботодавці мали лише загальні зобов’язання щодо забезпечення безпечних умов праці, але вони не робили акцент на ментальному добробуті.

Стигма та легковажне ставлення до проблеми

Ані власники, ні більшість керівників не визнавали серйозності проблем психічного здоров’я для функціонування та розвитку бізнесу, а самі співробітники часто боялися звертатися за допомогою, щоб не зазнати упередженого ставлення чи пліток з боку колег.

Таким чином, необхідність фундаментальних змін була зумовлена не одним, а цілим комплексом факторів, серед яких:

1. Психічний стан українців, який серйозно погіршила війна. ПТСР, тривожність, депресія та вигорання стали частими супутниками працівників.
2. Негативний вплив на розвиток бізнесу та втрати економіки від психічних розладів, які на світовому рівні вимірюються мільярдами доларів.
3. Світові тренди та європейські норми підтримки ментального здоров’я й створення здоровіших умов праці.
4. Попит з боку нового покоління працівників, які прагнуть дотримуватися work-life balance та цінують власний добробут. Бізнесу стає складніше залучати й утримувати таланти без програм підтримки психічного здоров’я.

У сукупності ці фактори створили ситуацію, коли ігнорування питань ментального здоров’я на робочому місці стало загрозою для українського суспільства та бізнесу. Підприємства, які не адаптуються до нових реалій, ризикують втратити свої команди, загальну продуктивність та конкурентоспроможність. 

Що чекає українські компанії з прийняттям нових вимог

Стаття 33 законопроєкту №12030 «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», ухваленого Верховною Радою 15 січня 2025 року, вимагає від підприємств зі штатом понад 50 осіб створення служб охорони психічного здоров'я. Це нововведення не лише змінить підхід до організації робочого процесу та розширить функції HR спеціалістів, а й покращить культуру ставлення до психічного здоров’я в українському бізнесі. Відтепер компанії зобов’язані запроваджувати конкретні системні заходи для підтримки добробуту своїх працівників.

Детальніше про основні вимоги до роботодавців:

1. Створення внутрішньої служби охорони психічного здоров’я для підприємств зі штатом 50+ осіб. При наявності меншої кількості співробітників її функції можуть виконувати за сумісництвом особи з відповідною професійною підготовкою. А в організаціях, де працює не більше 20 осіб, допускається залучення зовнішніх фахівців для проведення регулярних консультацій, тренінгів та кризових інтервенцій.
2. Розробка та впровадження програм психологічної підтримки, які включають профілактику стресу, вигорання, а також допомогу у складних життєвих ситуаціях.
3. Навчання менеджерів, HR-фахівців та працівників щодо питань охорони психічного здоров'я коштом компанії.
4. Проведення для персоналу вступних інструктажів та навчань з охорони праці, надання першої медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків, ознайомлення з правилами поведінки в разі аварійних ситуацій.
5. Адаптація робочих процесів відповідно до нової політики добробуту та усунення факторів, що можуть негативно впливати на психічне здоров'я співробітників.

Запровадження цих змін потребує комплексного підходу, ресурсів та, що найважливіше, готовності бізнесу трансформувати свою корпоративну культуру.

Разом з цим значно розширюються функції HR-фахівців, оскільки їм доведеться координувати ці ініціативи, забезпечувати навчання керівників і співробітників, створювати комфортне середовище, де співробітники можуть відкрито звертатися за допомогою та не боятимуться стигми навколо теми психічного здоров’я. Крім того, однією з найважливіших задач українських ейчарів стає співпраця з професійними психологами та зовнішніми експертами у галузі психічного здоров'я. 

Чи врахували в законопроєкті №12030 всі важливі аспекти

Хоча ухвалення нових законодавчих норм — це безумовно великий крок уперед, деякі аспекти все ще потребують доопрацювання. Серед позитивних моментів закону:

• психічне здоров’я нарешті розглядається як частина загальної політики охорони праці;
• визначені конкретні вимоги до підприємств, що стимулює роботодавців до впровадження системних змін, а не просто окремих точкових заходів;
• будуть створені правові підстави для розробки стандартів та рекомендацій у сфері підтримки ментального здоров’я.

Проте кілька питань залишаються відкритими, а саме:

1. Фінансування. Не всі компанії мають ресурси на утримання служб психічного здоров’я. В законопроєкті поки що немає чіткої відповіді, чи буде держава хоча б частково компенсувати ці витрати.
2. Контроль за виконанням. Незрозуміло, як саме буде контролюватися дотримання вимог закону та які санкції передбачені за його порушення.
3. Доступність експертизи. В Україні не вистачає професійних підрядників, які надають комплексну підтримку корпоративному сектору. Мова не про звичайних психологів для проведення разових тренінгів чи індивідуальних консультацій працівникам. На ринку дефіцит експертизи саме в плані побудови служб психологічної підтримки, розробки та впровадження корпоративної політики захисту ментального здоров’я, інтеграції психосоціальної підтримки в усі рівні управління компанією. Це ускладнює виконання вимог нового законопроєкту та створює ризики формального підходу. 

Таким чином, Законопроєкт №12030 хоч і є важливим кроком до створення здорового робочого середовища в Україні, проте для його успішного впровадження потрібні серйозні зміни — як на стратегічному рівні, так і у щоденних бізнес-процесах. Тому українським компаніям варто вже зараз готуватися до нових вимог, розробляти програми підтримки добробуту та інтегрувати культуру ментального здоров’я у свої корпоративні процеси.

Рекомендації для бізнесу: що варто зробити вже зараз

Не чекайте, поки вимоги законопроєкту №12030 стануть обов’язковими. Компанії, які дбають про свій довгостроковий розвиток, конкурентоспроможність та ефективність, можуть розпочати роботу над підтримкою психічного здоров’я вже сьогодні. Це не просто відповідність майбутнім нормам — це інвестиція у працездатність команди, зниження плинності кадрів та покращення корпоративної культури.

Ось кілька кроків, які варто зробити прямо зараз:

1. Проаналізуйте поточний стан команди. Оцініть рівень стресу, вигорання та загального психологічного комфорту співробітників за допомогою анонімних опитувань, спостережень та глибинних інтерв’ю.
2. Проводьте інформування та освітні заходи для працівників. Регулярно розповідайте команді про важливість психічного здоров’я, причини вигорання, методи профілактики стресу. Організовуйте тренінги, воркшопи та лекції.
3. Навчайте менеджерів питанням ментального здоров’я. Керівники мають розуміти, як підтримувати команду, помічати ознаки вигорання та вчасно реагувати на проблеми.
4. Інтегруйте ментальне здоров’я в HR-стратегію. Визначте принципи та стандарти підтримки ментального добробуту співробітників на всіх етапах взаємодії з працівниками, зафіксуйте їх у корпоративних документах.
5. Організуйте доступ до професійної психологічної допомоги. Надайте співробітникам можливість безоплатно або з частковою компенсацією відвідувати консультації з психологами та коучами.
6. Перегляньте підходи до work-life balance. Впровадьте гнучкий графік, надайте співробітникам можливість віддаленої роботи, пропонуйте програми відпочинку та відновлення.
7. Сформуйте підтримувальну корпоративну культуру. Створюйте відкриту атмосферу, в якій говорити про свій емоційний стан — це нормально. Заохочуйте керівників та співробітників до відкритого діалогу про психологічний добробут. Не допускайте будь-яких проявів стигматизації та дискримінації в колективі.
8. Проводьте оцінку ефективності програм підтримки. Регулярно аналізуйте результати проведених ініціатив, проводьте опитування та коригуйте стратегію відповідно до потреб працівників.

Такі кроки допоможуть не лише відповідати новим законодавчим вимогам, а й створити стійкий, продуктивний та здоровий колектив. Проте варто розуміти, що створення ефективної системи підтримки психічного здоров’я — це комплексний процес, який потребує професійного підходу та залучення зовнішніх експертів. Самостійно впровадити всі необхідні зміни без належного досвіду та експертизи може бути складно.

Новину надали Mozhna.space — сервіс від European Psychology School, що допомагає HR-менеджерам та рекрутерам забезпечити ментальне здоров'я співробітників. Платформа надає доступ до кваліфікованих психологів, які працюють онлайн та наживо