Ухвалення рішень: дієві методи і головні помилки

HR-фахівці щодня приймають рішення. Кожне з них як прямо впливає на бізнес, так і потенційно може здійснити так званий «ефект метелика» — стати причиною проблем компанії в абсолютно інших сферах.

Ухвалювати рішення складно, особливо в кризовий період. У цій статті ми поговоримо про те, які існують найбільш популярні методи ухвалення рішень, і як зробити свій вибір правильним.

Як варто ухвалювати рішення?

Ухвалення рішення — це наш вибір найбільш прийнятного варіанту з усіх можливих.

На що варто звертати увагу при ухваленні рішень?

• Проблема. Яку проблему вирішує конкретне рішення? Як воно впливає на діяльність компанії?
  
• Наслідки. На що конкретно вплине рішення? Які масштаби наслідків?
  
• Відповідальність. Хто понесе відповідальність за зміни і наслідки цих змін?

4 популярних методи для прийняття рішень

1. SWOT

SWOT-аналіз передбачає створення матриці, що допомагає систематизувати інформацію за категоріями:

• Strengths — сильні сторони.
• Weaknesses — слабкі сторони.
• Opportunities — можливості.
• Threats — загрози.

Як результат, перед вами матриця з характеристиками проблемної ситуації. Отримана інформація допомагає прийняти правильне рішення в існуючих умовах.

2. Діаграма Парето

За допомогою цього методу ви можете визначити проблемні зони і покроково знайти рішення.

Діаграма Парето може бути:

• За результатами діяльності (виявляє головні проблеми).
• За причинами (виявляє основні причини).

Побудова діаграми складається з 7 етапів:

1. Визначення проблеми.
2. Створення списку причин, які провокують проблему.
3. Підрахунок кількості виникнень кожної причини за певний проміжок часу.
4. Складання таблиці з даними, які розташовані за спаданням за значимістю.
5. Відображення даних в системі координат. Вісь абсцис — перелік факторів, вісь ординат — величина вкладу факторів у вирішення проблеми.
6. Створення діаграми по кожній окремій причині проблеми. Висота стовпчиків повинна зменшуватися зліва направо.
7. Аналіз результатів по діаграмі.

3. Схема Ісікава

По-іншому ця схема називається «причинно-наслідкова діаграма» або «діаграма риб'ячої кістки». Вона дозволяє схематично зобразити основні характеристики проблеми. Ісікава — один з розробників концепції організації виробництва «Тойота».

Схема будується від сформульованої проблеми. Від неї виходить так званий «хребет» — горизонтальна лінія. Ця лінія має безліч відгалужень — основних факторів проблеми. Кожен з факторів  ділиться на причини, які сформували той чи інший фактор. Як правило, це кілька причин.

Діаграма допомагає побачити взаємозв'язок між факторами проблеми і визначає головні причини, а значить допомагає обрати правильне рішення.

4. Карта ризиків

Дієвий інструмент, який допоможе приймати рішення, описаний в книзі «Правильний вибір» Джона Хеммонда, Ральфа Кіні і Говарда Райффа.

Автори допомагають за допомогою карти ризиків отримати найкращий результат з усіх можливих.

Отже, щоб прийняти правильне рішення вам необхідно

1. Визначте свої основні сумніви

Випишіть їх по кожному з варіантів вирішення, потім розгляньте, щоб визначити критичність

2. Визначте можливі наслідки

Кількість наслідків залежить від кількості сумнівів.

3. Визначте ймовірні сценарії розвитку подій

Розуміння ймовірностей допоможе зрозуміти реальність того чи іншого підходу

4. Проаналізуйте результати

Описувати результати якомога докладніше по кожному рішенню. Ви можете оцінювати результати в рамках визначень «нормально» або «погано», а ще фінансово характеризувати «входить в бюджет» або «занадто дорого».

Особливо складні рішення вимагають більших зусиль, ніж обдумування сумнівів і ризиків. У цьому вам допоможе дерево рішення, яке показує суть рішення і взаємозв'язок вибору з сумнівами.

Наприклад, Джанет вирішує, де їй провести корпоратив:

Таким чином, Джанет обирає варіант проведення корпоративу в горах, адже він найбільш результативним, економічний і має 30% ризиків.

Помилки при прийнятті рішень

Невірно прийняті рішення ґрунтуються на помилках. Зазвичай, на прийняття рішення впливають дві групи чинників: внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх відносять чинники, пов'язані з особистістю того, хто приймає рішення. Це і сприйняття, і цінності, і мотивація.

Внутрішній фактор рішення може грунтуватися на минулому досвіді людини, який може бути нерелевантним. До того ж внутрішні чинники призводять до можлиовсті приймати ризиковані рішення, переоцінювати ресурси, зволікати з ухваленням рішення.

Зовнішні — це фактори, які пов'язані з умовами прийняття рішення і зовнішнім впливом.

Такі рішення можуть будуватися на почутті обов'язку, бути обмеженими за часом, залежатимуть від рішень інших або статусу.

Ще однією помилкою можна назвати неправильні цілі і терміни реалізації рішення, а ще неправильний розподіл обов'язків і відсутність контролю реалізації.

Щоб запобігти помилкам в процесі прийняття рішень, потрібно дотримуватися таких правил:

• Коректно ставити цілі і терміни.
• Визначати критерії прийняття рішення.
• Ретельно аналізувати дані.
• Обирати коректні методи прийняття рішення.
• Правильно розподіляти функції та обов'язки в рамках рішення.
• Контролювати реалізацію прийнятого рішення на кожному з етапів.
• Враховувати наслідки і нести відповідальність за невірно прийняте рішення.

Складність рішень під час кризи

Криза — потужний зовнішній фактор, який значно впливає на якість ваших рішень. Перше, що потрібно зробити — абстрагуватися від зовнішніх обставин, обрати один з методів і чітко слідувати йому. Коли ви побачите проблему в цілому і перестанете орієнтуватися на складність зовнішніх факторів, то знайдете найкраще рішення.