Хто має купувати старлінки співробітникам?

Цього року було багато викликів для HR-менеджерів та власників бізнесу. Виклик листопада і, мабуть, грудня - блекаут. Компанії вже довели, що співробітники є для них цінними: допомагали переїхати, організовували шелтери, забезпечували всім необхідним для роботи. І от в листопаді ми стикаємося з повними або частковими блекаутами, вони накладають відбиток на роботу компанії та на те, що відбувається з командами.

Постає питання, а хто взагалі відповідає за робоче місце співробітника: компанія чи сам співробітник? Є різні думки на цю тему.

Одна з них - компанія має забезпечити співробітника.

Коли починали віддалену роботу, компанії купували ноутбуки, компʼютери та іншу техніку, яка потрібна для роботи. Виходить, що і тепер компанія зобовʼязана купити старлінк, платити абонплату, забезпечити співробітника генератором або зарядною станцією.

Багато хто зі співробітників справді вважає, що компанія повинна надати їм це все. Колеги HR часто також схиляються до думки, що компанія зобовʼязана піклуватись про співробітників, забезпечувати їх усім необхідним. Пропоную подивитися на це трохи ширше. 

Робота - це лише частина життя співробітника. Людина працює 8 годин на день, залишається ще 16 годин кожен робочий день і вихідні. Треба якось жити цю частину життя, а коли немає генераторів, дров, печей, які покривають базові потреби, то людина не зможе нормально існувати, бо в неї є побут, сімʼя, обовʼязки, які вона має виконувати. Компанія не має до цього жодного відношення.

То як розподіляти відповідальність?

На мою думку, відповідальність за забезпечення співробітника має розподілятися у співвідношенні 80% на 20%, де 80% - це відповідальність співробітника, а 20% - компанії.

Співробітник має забезпечити себе всім необхідним на 80%: організувати побут, потурбуватися про все необхідне для існування, наприклад, про воду, тепло, їжу. На ті 16 годин, які він не працює і до яких компанія не має жодного відношення.

Якщо співробітник не забезпечить себе усім цим, то намагання компанії забезпечити 8 годин ефективної роботи будуть не ефективними, тому що співробітник все-одно буде перейматися побутовими справами. 

Наприклад, компанія відкрила офіс, де в них є опалення, генератори, старлінки і співробітник приходить туди на 8 годин, щоб попрацювати, але потім він повертається додому, де в нього нічого цього немає і там живе його сімʼя. Важко бути ефективним, знаючи, що твоя сімʼя знаходиться не в такому ж комфорті як і ти.

Тому, коли співробітник забезпечив 80% свого побуту, тоді, звичайно, буде чудово, якщо компанія доповнить 20%, щоб допомогти пережити ці складні часи.

Що саме може зробити компанія?

До війни між компаніями відбувалися постійні змагання, кожен намагався дати якомога кращі “плюшки”, щоб зацікавити кандидатів.

Зараз деякі компанії намагаюються забезпечити кожного найкращим інтернетом, усім необхідним. Але чи не здається вам, що це - дорога внікуди? Чи має це якийсь сенс?

Я вважаю, що ні, це не має сенсу.

На психологічному рівні “плюшки” - це про комфорт. Що я отримаю? Чи буде мені зручно? Чи буде це мені подобатись? Чи буде мені приємно?

Якщо ж говорити про війну та блекаут, то це не про комфорт, а про життєво-необхідні речі. Це зовсім інший рівень, рівень безпеки. Якщо немає опалення, а на вулиці мінусова температура - це небезпечно. Якщо немає можливості приготувати їжу - це небезпечно. Немає звʼязку, немає розуміння, що відбувається навколо - це небезпечно. 

Компанія може організовувати якісь “плюшки”, але про свою безпеку кожен має дбати самостійно. Кожен співробітник - доросла людина, яка може приймати рішення і нести за них відповідальність. Кожен має дбати про себе і нести відповідальність за своє життя. Тож не відбирайте у співробітників цього права, коли ви робите для них максимум, коли ви намагаєтесь зробити для них все, що можливо, все, що ви можете придумати. Та не піддавайтеся на маніпуляції колег передати на відповідальність компанії забезпечення їхньої життєдіяльності.

Що ж може робити компанія для своєї команди? Як підтримати?

• Поважати співробітників і їх розумові здібності. Вони дорослі люди і можуть забезпечити собі нормальні умови життя. Не варто контролювати, втручатися в особисте життя, щоб вони зрозуміли, яка чудова в нас компанія - це погана ідея.
• Допомагати, якщо можете. Не допомагати, пояснюючи чому, якщо не можете. Давайте будемо реалістами, український бізнес зараз потерпає від війни і справді іноді немає можливості допомогти. Компанія не зобовʼязана допомагати, якщо немає фінансової можливості, але варто пояснювати чому - це нормально, чесно. Компанія бере на себе відповідальність за те, що вона робить або не робить.
• Бути на звʼязку і реагувати на запити. Найгірше, навіть в мирному житті, - коли тебе ігнорують. А під час війни ще складніше терпіти, очікувати відповіді, бо ми і так всі нервуємося. Тому важливо реагувати, говорити, що ми бачимо запит, що ми намагаємось щось зробити. Не всім можна допомогти, але відреагувати, вислухати компанія зобовʼязана. Для цього і існують HR, а також - це один з обовʼязків менеджера.
• Припинити рятувати, коли вас не просили про допомогу. Улюблене заняття HR 🙂 Працювати на випередження, передбачати всі запити, які можуть бути, ще не виникла проблема, а ми вже намагаємось її вирішити. Але зараз не та ситуація, краще цього не робити. Важливо, щоб людина залишила на собі відповідальність за своє життя та роботу. Якщо людина просить про допомогу - реагуємо, не просять - не потрібно її рятувати, вона сама впорається. Вірте в своїх співробітників!
• Бути відвертим та щирим з командою. Якщо ви приймаєте якесь рішення, що може або не може зробити компанія, повідомляйте і пояснюйте.

Якщо ви можете сплатити коворкінг - говоріть про це, не можете - також говоріть.

Поганий приклад, коли ви сплачуєте для однієї категорії, не сплачуєте для іншої і про це немає комунікації.

Зараз складний період для всіх, криза. Але пам'ятаймо, що криза - це точка росту. Зростають компанії, їх відповідальність, так само мають зростати і співробітники. Не варто думати, що якщо ви зараз забезпечите співробітників усім необхідним на 100%, вони будуть вдячні і залишаться в компанії назавжди. Це не так. Як раніше не дуже то й  працювали “плюшки”, так за 3-6 місяців не будуть працювати старлінки. Тому що люди швидко звикають та мало цінують те, до чого вони особисто не доклали зусиль.

Здорові екологічні стосунки, що розвиватимуть вас та ваших співробітників  можуть бути тільки тоді, коли і компанія і співробітник беруть на себе відповідальність. Тільки тоді це працює на користь всім!

Рекомендовані матеріали від редакторів блогу:

• Підготовка до зими: опалення, електроенергія, автономність
• Де працювати, коли немає світла: добірка коворкінгів у містах України
• HR менеджмент під час війни: як піклуватися про персонал

Авторські статті та коментарі до них показують виключно експертизу та точку зору їх авторів. Редакція HURMA може не поділяти думку авторів