Формування культури піклування про ментальне здоров'я — завдання для відповідального бізнесу

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, ментальне здоров’я — це стан добробуту, у якому людина розкриває свої здібності, здатна справлятися з життєвими труднощами, продуктивно працює й робить внесок у життя суспільства. Психоемоційний стан співробітників безпосередньо впливає на їхню ефективність і, відповідно, на якість обслуговування клієнтів.

У реаліях сьогодення, коли війна й постійний стрес стали частиною повсякденного життя українців, Ощадбанк впроваджує комплексну стратегію підтримки ментального здоров’я своїх працівників. Це важливий крок до формування внутрішньої культури піклування — культури, де кожен співробітник дбає не лише про себе, а й про колег, клієнтів і підлеглих.

Стратегія, заснована на реальних потребах

Ощадбанк обрав системний підхід до формування стратегії ментального здоров’я. На першому етапі ми провели глибинні інтерв’ю з експертами з теми культури піклування, після чого — серію фокус-груп із працівниками банку для вивчення ключових стрес-факторів. Завдяки загальнобанківському опитуванню нам вдалося оцінити рівень ментального здоров’я працівників і визначити силу чинників, що на нього впливають.

До реалізації цього проєкту ми залучили фахівця з психологічного відновлення. Загалом в опитуванні взяли участь понад 3 000 працівників. Результати показали, що: 

• 49% респондентів мають низький рівень позитивного ментального здоров’я, що відповідає загальнонаціональній динаміці;
• 51% демонструють середній і високий рівень — це свідчить про наявність позитивного ментального ядра в колективі, на яке можна спиратися, впроваджуючи подальші ініціативи.

Дослідження виявило так звану «універсальну четвірку» стрес-факторів, які є спільними для більшості працівників:

• найпоширенішим є виснаження після робочого дня — його відчувають 67% опитаних;
• на другому місці — тривоги та масовані атаки, які спричиняють стрес у 62% співробітників.;
• переживання за рідних і близьких турбують 54% учасників опитування;
• соціально-політична ситуація в державі викликає напруження у 45%.

Водночас важливими джерелами стресу стали й внутрішні організаційні чинники. Зокрема, 41% працівників відзначили проблеми з некоректною роботою програмних комплексів. Ще 36% вказали на надмірну кількість ручної та паперової роботи, а 34% — на нетактовну поведінку з боку клієнтів.

Особливо показовим є те, що працівники відділень загалом на 35% більше перевантажені, ніж їхні колеги з бек-офісу. У деяких категоріях стресу ця різниця сягає у 13 разів, що свідчить про значне емоційне та фізичне навантаження саме на фронт-офіс.

Потреба у допомозі

Однією з основних з реалізованих нами ініціатив стала можливість отримати індивідуальні консультації зі штатним психотерапевтом на умовах повної конфіденційності. Від початку 2024 року проведено понад 300 таких консультацій, що підтверджує високий запит на фахову психологічну підтримку. 

Найпоширеніші запити стосуються психоемоційного виснаження, втрати мотивації, конфліктів у родині або на роботі — тем, які характерні для умов тривалого стресу та нестабільності.

Окрема увага приділяється співробітникам, які працюють у регіонах з підвищеним рівнем небезпеки. Уже організовано виїзди до кількох таких міст, зокрема Харкова та Миколаєва. Там працівники мали змогу відвідати лекції про стратегії подолання стресу, взяти участь у психотерапевтичних сесіях за бажанням та отримати індивідуальні консультації.

Ці заходи відповідають результатам дослідження, яке виявило гібридну природу стресу: він формується як зовнішніми чинниками — такими як повітряні тривоги, втрати, переживання за близьких, — так і внутрішніми організаційними — зокрема конфліктами в колективі, інформаційним перевантаженням, почуттям незахищеності або браком автономії. Усі ці фактори вимагають цілісного, системного підходу до психологічної підтримки.

Формат фокус-груп відіграв особливу роль не лише як інструмент дослідження, а й як безпечний простір для відкритої розмови. Для багатьох учасників це стало можливістю вперше проговорити важливі питання, пов’язані з ментальним здоров’ям, та відчути щиру підтримку з боку організації. Більшість висловили готовність і надалі долучатися до подібних ініціатив.

Від точкових дій до сталої культури піклування

Формування справжньої культури піклування про ментальне здоров’я — це довготривалий процес, що потребує системності. Наші подальші кроки спрямовані, перш за все, на масштабування програми психологічної підтримки, аби кожен працівник, незалежно від посади чи регіону, мав рівний доступ до відповідних ресурсів програми. Програма ментального здоров’я базується на цінності людини як центральній фігурі нашої організаційної культури. Її мета — створення безпечного і здорового робочого середовища, що сприяє зміцненню командної взаємодії, довіри та емоційної стійкості.

Дослідження дозволило чітко окреслити групи, які мають найвищу потребу в підтримці. Це, зокрема, жінки (31% з них готові звернутися по допомогу, у порівнянні з 22% чоловіків), співробітники відділень у прифронтових регіонах, працівники зі стажем від 3 до 10 років, а також вікова категорія 30–40 років.

Загалом 30% опитаних заявили про готовність звернутися по кваліфіковану психологічну допомогу — показник, що свідчить про зростання усвідомлення важливості теми і відкритість до підтримки.

Наступним кроком стане створення комплексної освітньої програми. Плануються лекції, тренінги та інші заходи, покликані надати практичні навички управління стресом, емоціями та комунікацією в складних ситуаціях.

Одне з ключових завдань програми — формування довірливого середовища, де можна відкрито говорити про власні труднощі без страху осуду. Це особливо важливо, зважаючи на те, що переважна більшість працівників у якості підтримки використовує неформальні або базові методи: 

• спілкування з близькими (81%);
• прогулянки на природі (59%);
• самотність (55%);
• сон (52%);
• музику, кіно чи книги (50%). 

Водночас звернення до фахівця або використання психологічних практик залишаються малопоширеними: лише 6% та 3% відповідно.

Ця статистика демонструє необхідність долати стигматизацію психологічної допомоги та поступово впроваджувати звичку піклування про ментальне здоров’я як частину повсякденного життя — таку ж природну, як ранкові гігієнічні ритуали.

Ми прагнемо не просто створити окремі сервіси підтримки, а інтегрувати ментальне здоров’я у щоденні практики. Дати кожному працівнику прості, але ефективні інструменти, навчити користуватися ними вчасно та свідомо. Показати, що внутрішня стійкість — це навичка, яку можна розвивати. І що турбота про себе — не слабкість, а джерело сили.

Це лише початок. Але вже зроблені перші кроки до формування сталої, якісної культури піклування — необхідної умови для здорового, згуртованого колективу, особливо в період тривалих криз і викликів.

Авторські статті та коментарі до них показують виключно експертизу та думку їх авторів. Редакція HURMA може не поділяти погляди авторів.