Ефективність через мистецтво

В умовах, коли країна веде наймасштабнішу війну в Європі з часів Другої світової і, одночасно, намагається працювати, особливе значення набуває вміння керівників і HR-менеджерів забезпечити ефективність команди і допомогти кожному зі співробітників розвинути стресостійкість. 

Багато компаній мають комплексні well-being програми. Ймовірно, ми недостатньо уваги приділяємо мистецьким напрямкам в цій роботі. Інтуїтивно ми може й розуміємо, що це нешкідливо було б, можливо, навіть, маємо запити від співробітників, але обґрунтувати це власникам бізнесу до сьогодні було проблематично.

Наразі маємо свіже наукове дослідження Сьюзен Магсамен і Айві Росс «Your Brain on Art: How the Art Transform Us», яке має всі шанси стати революційним та сформувати нову галузь в сфері послуг. Познайомимося з авторками. Пані С’юзен – виконавча директорка Міжнародної лабораторії «Arts+Minds», Центру прикладної нейроестетики Університету Джона Хопкінса (https://www.linkedin.com/in/susan-magsamen-6345918), Айві Росс – одна з віце-президентів Google, тобто маємо справу з синтезом міждисциплінарної науки та передової практики. Думаю, нікому не завадить знати, де саме шукає і знаходить резерви ефективності Google.

Дослідження, про яке йдеться, поміж іншим, доводить, що заняття мистецтвом протягом 20 хвилин на день суттєво знижує рівень кортизолу (гормону стресу) і покращує здоров’я, а при регулярній практиці подовжує життя на 10 років. При цьому не має особливого значення танцювали ви ці 20 хвилин, малювали дудли чи роздивлялись репродукції, а може читали улюблений вірш. Цей напрямок досліджень отримав назву нейроестетика і має величезний потенціал щодо управління ефективністю в  інтелектуальних та креативних видах діяльності.

Як HR може використати мистецтво на користь собі?

Спробуємо розібратися, як саме впливає мистецька активність на наш мозок. У статті Елеонор Миллс для The Telegraph наводяться такі приклади.

Співати (або навіть мугикати під ніс). Активується блукаючий нерв та парасимпатична нервова система, що дозволяє нам почуватися більш спокійними та оптимістичними.

Створити персональний плей-лист. Звукові вібрації мають здатність виводити людину зі стандартної реакції на стрес «бий-біжи-замри», крім того, певні мелодії можуть бути «контейнером» позитивних спогадів та асоціацій.

Прочитати улюблений вірш. Нейрофізіологи стверджують, що активуються ті самі зони мозку, що і при прослуховуванні музики.

Працювати з глиною чи пластиліном. Така робота вивільняє серотонін - покращується настрій, зменшується рівень тривоги і стає легше зосередитися. Принципово те, що це одне з небагатьох занять, де задіяні обидві руки однаковою мірою. Додатковий позитивний вплив на психіку має той факт, що можна легко знищити результат і переробити все заново.

Створити «коло в’язання». Сидячи разом з іншими під час шиття чи в’язання, ми зміцнюємо соціальні зв’язки, покращуємо здатність до концентрації, зменшуємо рівень тривоги. Типовим прикладом такої активності є українські вечорниці – наші предки інтуїтивно відчували те, що лише зараз доведено наукою. Складно уявити собі таке «коло» в сучасному офісі, але як варіант дозвілля – чому б і ні.

Розфарбовувати. Мода на розмальовки для дорослих трансформувалася в «картини за номерами». Доведено, що півгодини фарбування стимулюють ті ж самі структури мозку, що й медитація, але на них легше зосередитись.

Відвідати інтерактивну виставку. Такі заходи нівелюють межу між витвором мистецтва і глядачем, впливають на різні відчуття, створюють сильні емоційні реакції, таким чином покращується здатність навчатися і пам’ять.

Як HR може використати мистецтво на користь команді?

Які інструменти можна використати для того, щоб поставити на службу вашій компанії цю концепцію? Це, як завжди, залежить від культури компанії та бюджету HR-відділу. Наведемо декілька.

1. Поінформувати. Виступити на зборах з цього приводу, провести тренінг, купити книгу для корпоративної бібліотеки, якщо ваші співробітники читають англійською.
2. Створити умови для такої діяльності. Придбати художні альбоми чи цифрове піаніно для зони відпочинку, запланувати систематичні творчі майстер-класи, або хоча б унормувати можливість замовити кольорові олівці разом з канцтоварами.
3. Заохочувати творчу активність колег. Включати самодіяльні номери в корпоративи, проводити виставки фотографії, живопису, автопортретів від Midjourney чи якогось хендмейду; і хай ці виставки будуть віртуальні.
4. Включити в соцпакет на постійній основі. Компенсувати, повністю або частково, заняття мистецтвом. Найняти корпоративного тренера з латини чи вчителя малювання. Запровадити книжковий клуб з художньої літератури чи аніме-вечори щоп’ятниці.
5. Організувати зовнішню активність. Зазвичай люди мають певний набір стереотипів поведінки та організації дозвілля. Відхід від «усталених шляхів» потребує надлишку енергії та цілеспрямованих зусиль, на що людина в стані стресу, зазвичай, не здатна. В той же час, нові види діяльності, особливо мистецької, мають невичерпний креативний і емоційний потенціал. HR може брати частину такої роботи на себе і організовувати «безпечне» занурення в новий досвід, якщо креативність є однією з цінностей компанії.

Важливо розуміти, що це не тільки розваги, а й науково доведений спосіб потурбуватися про свій мозок і психіку. Оскільки в суспільстві існують певні стереотипні уявлення про мистецтво як про щось несерйозне, то потрібна системна послідовна робота з розвінчання застарілих підходів. Згадайте, адже компенсація занять в спортзалі, класи йоги, корпоративні психологи також зовсім нещодавно були дивиною. 

Українські HR мають всі підстави бути в авангарді цього напрямку, хоча б через нагальну необхідність працювати з людьми, які перебувають в стані перманентного стресу через війну чи/та еміграцію. Думаю, ми не можемо собі дозволити ігнорувати хоча б потенційно корисні інструменти зростання продуктивності персоналу. 

Авторські статті та коментарі до них показують виключно експертизу та точку зору їх авторів. Редакція Hurma System може не поділяти думку авторів