Підписуйтесь на розсилку статей для HR і рекрутерів! Будьте в тренді з Hurma ;)
Я даю свою згоду на обробку Персональних Даних у відповідності з Політикою конфіденційності та приймаю Угоду користувача
Онбординг — це процес інтеграції та адаптації нового співробітника в компанію. Тому перш ніж будувати цю систему, варто розібратись, які помилки трапляються на шляху до ідеального онбордингу.
Найчастіше до втрати новачків призводить, коли людина:
Ці речі здаються очевидними, але саме через них більшість адаптацій провалюється.
Успішний онбординг — це процес, який триває мінімум 90 днів, а не три дні. Він може змінюватись залежно від ролі, але має обов’язкову структуру.
Використовуйте цей чекліст як шаблон при побудові або перегляді власного процесу.
Перший день — дзеркало ставлення компанії до людини. Тут важлива не кількість зустрічей, а готовність до прийняття нового члена команди.
Подбайте про такі речі ще до того, як новачок з’явиться:
Наприклад, ви можете надіслати PDF-гід з усіма базовими правилами, Slack-каналами, поясненням структури та мапою команд. Весь матеріал має бути персоналізований під конкретну посаду.
Ще краще – мати базу знань, куди структуровано вноситься уся важлива інформація.
У перший день людина засвоює не факти, а відчуття: чи їй тут комфортно, чи до неї ставляться з увагою, чи є місце для запитань.
Ось оптимальний мінімум, який має включати перший день:
Не намагайтесь розповісти все й одразу. Цей день — не для перевірки знань, а для створення атмосфери відкритості.
Сенс не в інформації, а у включеності. Людина має відчути: її тут чекали.
Більше саме про психологію онбордингу дізнаєтеся на вебінарі від експертки Христини Білоголовської, Senior HRBP C&B specialist у Newfire Global Partners!
У перший тиждень новачку потрібен широкий контекст: як усе працює, хто чим займається, які є правила. Але не варто навалювати все водночас — інформація має бути дозованою.
Сконцентруйтесь на таких діях:
Контекст дає впевненість. А ще — знижує кількість помилок у роботі вже з перших завдань.
Тут важливо підтримати темп, не залишити людину наодинці з емоціями та першими складнощами. Ось що працює найкраще в цей період:
Ці дії допомагають втримати фокус і швидше перейти до самостійності. Людина бачить свій прогрес — і це мотивує.
Через 2–3 місяці новачок має розуміти, як виглядає його “нормальний” тиждень, кому він звітує, що контролює, що може змінювати. Це період переходу до повноцінної автономності.
Не пропустіть наступні кроки:
Цей етап закріплює людину в команді. Якщо пройти його вдумливо, ризик звільнення після випробувального терміну практично зникає.
Окрім базових речей на кшталт доступів і графіку зустрічей, важливо створити зрозуміле й доступне джерело інформації — внутрішню базу знань.
У ній новачок має знайти:
База знань має бути не "звалищем документів", а навігаційно зручною, з пошуком, категоріями та логікою. Ідеально — якщо до кожної посадової ролі є окремий розділ з адаптованою інформацією.
У компаніях, де база знань справді жива, новачки в перші тижні відкривають її частіше, ніж корпоративний чат. Це не тільки розвантажує HR і менторів, а й формує звичку до самостійного пошуку відповідей — тобто пришвидшує адаптацію до культури відповідальності.
Деякі компанії створюють базу знань прямо в HRM-системі. Наприклад, в HURMA можна зібрати всю ключову інформацію для новачка в одному місці — від політик до привітальних відео від різних команд.
До речі, базою знань активно користується Благодійний фонд Сергія Притули:
Турчак Олена, HRG Благодійного фонду Сергія Притули
Активно використовуємо базу знань. Ми супер нею задоволені, тому що це дуже зручно – все знаходиться в одному сервісі. Мені дуже подобається в базі знань те, що вона знаходиться всередині HURMA І якщо людина йде з фонду, закінчує з ним працювати, то одразу автоматично забирається і доступ до інформації.
Це дійсно зручно!
Якщо ви тільки починаєте: створіть базову структуру з 5–7 найважливіших тем. Далі поступово доповнюйте її разом з командою та ментором новачка. Це зручно, адже база стає частиною щоденного робочого середовища, а не окремим “додатком до онбордингу”.
Якщо вам здається, що якісний онбординг — це витрати, подумайте про втрати від звільнень, повторних пошуків та зниження морального духу команди.
Коротко про ефекти, які справді працюють:
Це про ефективність не в теорії, а на практиці з реальними даними – згідно з дослідженням DevlinPeck.com, 20% працівників звільняються протягом перших 45 днів роботи, а 69% співробітників, які мають винятковий досвід адаптації, залишаться в компанії на 3 роки.
Крім того, хороший досвід адаптації призводить до 18 разів більшої відданості роботодавцю і призводить до зростання доходу у 2,5 раза.
Якщо немає змоги впровадити весь чекліст одразу — почніть із цих пунктів, бо це база:
Ці поради прості, але якщо впроваджувати їх системно — вони дають стабільні результати.
Онбординг — це не “на пізніше” і не “як встигнемо”. Це критично важливий процес, який визначає, чи зросте команда і чи відкриється вакансія знову. Люди рідко йдуть через зарплату в перші місяці. Вони йдуть через відчуття, що їм тут не раді. Йдуть через відсутність розуміння базових процесів, непрозору корпоративну культуру або надмірне навантаження у перші ж дні роботи.
Створіть просту, збалансовану й людяну систему адаптації з HRM HURMA — отримайте лояльність, стабільність і сильну команду в довгостроковій перспективі.
Я даю свою згоду на обробку Персональних Даних у відповідності з Політикою конфіденційності та приймаю Угоду користувача