Як відрізнити хронічний стрес від емоційного вигорання. Відмінні ознаки та що з ними робити?

Якщо оточенню сказати про такі явища як стрес чи вигорання на роботі, це не викличе велику кількість питань, ми інтуїтивно розуміємо, що це, знаємо як перенапруга відчувається у тілі та виснажує наш розум. 

Теперішня ситуація ізоляції та пандемії внесла свої корективи та підвищила інтерес до теми ментального та емоційного здоров'я, багато компаній і самі працівники намагалися знайти способи, щоб підтримати себе у період змін та кризи. 

Однак, у більшості випадків, нам буде важко пояснити різницю між хронічним стресом та емоційним вигоранням, якщо ми не заглибимося в визначення цих понять, симптомів та наслідків. 

Лікар Джилліан Батлер стверджує, що найпростіший підхід до визначення стресу – це роздивитися питання щодо стресу з трьох різноманітних точок зору.

1. Визначення, орієнтоване на стимули. Зосереджується на взаємозв'язку між стресом та тиском і підкреслює, що чим вище рівень тиску, тим більша ймовірність того, що людина піддасться цьому тиску. 

2. Визначення, основане на реакції. Сфокусовано на стресі у відповідь на механізм (тригер), який його причиняє, саме цей підхід підтримував Ханс Сельє (1956). Сельє був одним з основоположників дослідження стресу, він вимірював стрес з точки зору фізіологічної реакції. Теорія Ганса також досліджувала концепції хорошого стресу (еустрес) та поганого стресу (дістрес).

3. Динамічний стрес. Ґрунтується на двох попередніх моделях та враховує особисті характеристики та конкретні обставини, а також взаємодію людини з навколишнім світом та подальший вплив, яке це може мати. 

При цьому, набагато більше уваги приділяється таким факторам як когнітивні функції, думки людини, його установки та переконання, і загалом те, як усі ці фактори можуть визначати рівень впливу на мислення людини. Цей підхід показує важкість збалансування вимог, які пред'являються людині та її здібність справлятися, при наявності ресурсів. 

Ми будемо дотримуватися третього визначення та додамо, що стрес – це вроджена реакція та нею неможливо управляти свідомо. Миттєво виникає тілесна та психічна напруга, яка провокує негативні емоції, перш за все, страх та тривогу.   

Коли ми довго знаходимося у стані стресу, організм вимушений довго жити у постійній напрузі. В результаті серцево-судинна система виснажується, знижується імунний захист та порушується нормальна гормональна регуляція організму. 

Тепер розберемо емоційне вигорання. Термін «емоційне вигорання» ввів американський психолог Герберт Френденберг у 1974-1975 році. Термін запропонували для опису особливого стану, який спостерігався серед широкого кола професіоналів, які працювали у сфері «людина-людина». Це спеціалісти, робота яких характеризується частим та тісним спілкуванням, що сприяє виникненню атмосфери емоційного напруження. 

Емоційне вигорання має 3 складові:

• емоційна виснага – втома, викликана занадто довгою та інтенсивною залученістю;
• деперсоналізація – притуплення емоційних зв'язків з оточенням, байдужість;
• відчуття безглуздості зусиль – почуття, що всі ваші дії не мають сенсу та ні на що не впливають.

Зараз ризик розвитку емоційного вигорання признаний можливим для людей різних професій, сфер діяльності. Протягом робочого дня у людей виникає достатня кількість нетривалих контактів з незнайомими людьми, може бути присутнім цілий ряд факторів, які посилюють ризик СЕВ (синдром емоційного вигорання), такі як надмірна вимогливість керівництва, конфліктне робоче середовище, атмосфера у команді, тощо. 

Емоційне вигорання та стрес мають ряд схожих симптомів: порушення сну, м'язові болі, поколювання у грудях, часті простуди, болі у серці та шлунку. Симптоматика одного та другого явища проявляється на фізичному, поведінковому, когнітивному та емоційному рівнях.

Тоді як відрізнити стрес та емоційне вигорання?

Стрес виникає у результаті перенапруги, а емоційне вигорання вважається захисною реакцією, пов'язаною з діяльністю співробітника. Цей механізм змушує нас дозувати та економно витрачати свої енергійні «емоціональні ресурси».

Стрес характеризується проявою надмірних емоцій, а при вигоранні, емоції частіше за все притупляються. Саме вони страждають першими та відбувається поразка мотивації людини. Стрес же спочатку завдає удару фізичному стану людини та шкодить його фізичній енергії. Стрес може бути зрозумілий як втрата пального, енергії у співпрацівника, а емоційне вигорання сприймається як втрата ідеалів та надій, завдання, які приносили задоволення на роботі вже не здаються такими привабливими. 

Емоційне вигорання та хронічний стрес призводять до однаково тяжких наслідків для співробітника та роботодавця, ставлячи під загрозу його дієздатність, добробут та здоров'я. За результатами одного із досліджень, близько 40% співробітників полишають роботу через емоційне вигорання. Причина цьому не стільки баланс роботи та особистого життя, як неможливість кар'єрного зросту та не достатнє визнання заслуг від керівництва. 

А згідно з дослідженням Workplace Outcome Suite (WOS) 2018 року, співробітник, який відчуває стрес на роботі, втрачає 62 години продуктивного робочого часу в місяць. 

Як можна підтримати себе, проявити піклування, яке дозволить зберегти ефективність та хороше самопочуття на роботі та за її межами?

Існує декілька способів профілактики емоційного вигорання та стресу:

1. Психологічні засоби – м'язова релаксація, дихальні практики, робота з емоціями та установками, розвиток усвідомленості. 

2. Підвищення якості життя шляхом психогігієнічних засобів: різноманітність дозвілля, захоплення, відпочинок на природі, якісне спілкування з іншими людьми, підвищення комфорту. 

3. Організація життя, збалансована активність, планування роботи та занять на вихідних. 

4. Піклування про сон, харчування, організація відпочинку, використання масажу та водних процедур. 

5. Можливість облаштувати своє робоче місце, зробити його комфортним. 

Також вдалими засобами профілактики емоційного вигорання на роботі можуть бути питання, пов'язані з підвищенням професійних знань, навчання, можливість обговорювати важкі питання з колегами, керівництвом, дотриманням балансу роботи та особистого життя, пошук сенсу та користі у виконанні завдань, навіть у рутинній роботі. 

Пам'ятайте, що в тяжкій ситуації, як зараз, відчувати тривогу, страх, розчарування – це нормально. Однак, якщо ви довго відчуваєте напругу, зверніться до лікарів, щоб отримати професійну допомогу. Це допоможе впоратися з труднощами на роботі та в житті. 

Авторські статті та коментарі до них показують виключно експертизу та точку зору їх авторів. Редакція Hurma System може не поділяти точку зору авторів.