Сабатікал: як перерва від роботи допомагає уникнути вигорання

Сабатікал — не про лінь. Це — про свідоме рішення зробити паузу, щоби відновитися, переосмислити й зрозуміти, чого хочеться далі. Хтось зупиняється після семи років інтенсивної праці, хтось — після двох років у проєкті без вихідних. І причина завжди одна: внутрішній сигнал «пора зупинитися».

У цій статті поговоримо про те, як виглядає сабатікал, які в нього є плюси й підводні камені та як підготуватися до цього періоду так, щоби не втратити роботу, гроші й себе.

Що таке сабатікал і як він з’явився

Ідея не нова: ще в давнину кожен сьомий рік землю залишали «відпочити». У XX столітті цю практику підхопили університети — викладачам давали час на дослідження без викладання. Згодом її перейняли компанії — спочатку в США, а далі — по всьому світу.

Сьогодні сабатікал — це перерва в роботі тривалістю від кількох тижнів до року. Формат може бути різним: хтось бере неоплачувану відпустку, хтось іде у планований оплачуваний відпочинок. Але суть одна — вийти з режиму «нон-стоп».

За даними Harvard Business Review, у компаніях, де працівникам доступний сабатікал, рівень задоволеності роботою після повернення зростає більше ніж на половину.

Коли сабатікал дійсно потрібен

Не всі доходять до точки, коли «тіло працює, а душа вже звільнилася». Але є сигнали, які варто брати до уваги:

• хронічна втома, яка не минає навіть після довгих вихідних;
• зниження мотивації та відчуття, що «все набридло»;
• бажання змінити сферу, але немає часу зрозуміти — на що саме;
• вигорання: коли відчуваєш, що віддаєш більше, ніж отримуєш.

Сабатікал — це не втеча. Це пауза, яка допомагає перезарядитися й усвідомити, куди рухатися далі.

Як до цього ставляться компанії

У багатьох компаніях сабатікал передбачений як частина HR-політики. Особливо це стосується IT, креативних індустрій та консалтингу. Стандартна умова — 5–7 років роботи в компанії.

Сабатікал може бути як повністю, так і частково оплачуваним або повністю неоплачуваним. Оскільки законодавчо поняття «сабатікал» не закріплене, його умови залежать від внутрішньої політики роботодавця чи фінансових можливостей компанії. У більшості випадків працівники беруть неоплачувану відпустку, зберігаючи при цьому своє робоче місце. 

Однак навіть якщо формально політики немає — часто можна домовитися. Особливо якщо ваша ефективність була очевидною. А ще краще — запропонувати план: коли йдете, на скільки, хто візьме на себе ваші обов’язки і що компанія отримає після вашого повернення (спойлер: працівника без вигорання).

Сабатікал в українських компаніях найчастіше практикують у сфері IT та креативних індустріях. Основна мета — профілактика вигорання, підвищення лояльності та залучення співробітників, а також створення позитивного іміджу роботодавця. В Україні практика сабатікалу поки лише набирає обертів. Попри те, що ця ідея ще не стала частиною широкої корпоративної культури, поступово все більше компаній починають звертати на неї увагу. Деякі великі гравці вже впроваджують програми тривалих відпусток, розуміючи, що це не просто приємний бонус, а реальний спосіб підвищити продуктивність і втримати талановитих людей.

Наприклад:

SoftServe активно впроваджує політику сабатікалу. Працівники можуть брати тривалу відпустку (від двох тижнів до шести місяців) за погодженням із менеджментом. 

EPAM після двох місяців перебування на "бенчі" (період без активного проєкту) працівникам пропонують неоплачуваний extended leave, що фактично є сабатікалом. Це дозволяє співробітникам відпочити та уникнути вигорання під час очікування нового проєкту.

Atwix – CEO компанії взяв сабатікал, під час якого здійснив подорож навколо Африки на автомобілі. Ця мандрівка тривала 7,5 місяців.

Як відбувається сабатікал у The Frontend Company

За час існування The Frontend Company у сабатікал ішли один раз. Розробник був на межі вигорання. Ми обговорили ситуацію й вирішили: варто взяти тримісячну паузу після багатьох років без відпустки. Його завдання були розподілені в команді. Ми підтримували контакт у легкому форматі, без тиску: зідзвонювалися щомісяця, ділилися новинами. Я розповідала, що відбувається в компанії, щоби він залишався up to date, а він — про свої зміни.

Ось що він зазначив, коли повернувся: «Я повернувся з відчуттям внутрішнього ресурсу. Під час паузи прийшла ідея, яку потім реалізували в проєкті».

Цей кейс став для нас аргументом: краще зробити крок назад, ніж втратити людину повністю.

Поширені страхи перед сабатікалом

Страхів зазвичай багато. Найчастіші:

• «мене забудуть і не чекають»;
• «як пояснити перерву в резюме?»;
• «чи вистачить грошей?»;
• «а що, як я не захочу повертатися взагалі?»

Насправді я все частіше бачу резюме з перервами. У LinkedIn у блоці «Кар'єра» навіть з’явилася можливість додати перерву в досвіді. Це вже не «червона картка» — навпаки, іноді це ознака зрілості людини, яка вміє слухати себе.

Ризики справді є. Але якщо все добре спланувати — вони не лякають. До того ж сучасний ринок праці набагато лояльніший до людей, які роблять паузу, ніж здається на перший погляд.

Для багатьох українців сама думка про сабатікал поки що виглядає як щось далеке й малореальне — через нестабільність, фінанси чи страх залишити роботу надовго. Але не завжди йдеться про рік подорожей світом. Іноді навіть кілька місяців паузи — щоб освіжити думки, пройти навчання, знайти нове натхнення чи просто побути вдома — можуть змінити дуже багато. Сабатікал — це передусім про турботу про себе і своє професійне майбутнє.

Як підготуватися до сабатікалу: 5 реальних кроків

1. Сформулюйте мету. Не обов’язково йти в глибоку саморефлексію. Але базове питання «навіщо мені ця пауза?» — варто собі поставити.
2. Проговоріть усе з менеджером / HR. Чим прозоріше — тим краще. Так легше зберегти стосунки й домовитися про повернення.
3. Фінансовий буфер. Рекомендується мати заощадження на 3–6 місяців життя без доходу. Це зменшить рівень тривоги. Порада: створіть окремий «сабатікал-рахунок» і поповнюйте його автоматично щомісяця. Навіть 5–10 % від зарплати — вже прогрес.
4. Передача справ. Домовтесь про тимчасову заміну та залиште інструкції.
5. План дій (опційно). Хтось їде подорожувати, хтось — навчатись, а хтось хоче просто «нічого не робити». Усі формати ок — головне, щоби це підходило саме вам.

Якщо повноцінний сабатікал — не варіант

Не всі можуть дозволити собі рік без роботи. Але є схожі формати:

• міні-сабатікал — хоча б 2–4 тижні повного відключення від роботи;
• long vacation — 1–2 місяці оплачуваної або неоплачуваної відпустки;
• workation — змінити локацію, зменшити навантаження, але не випадати повністю.

Іноді навіть тиждень тиші без мітів уже дає результат.

Як змінюється життя після сабатікалу

За результатами дослідження Chartered Management Institute (CMI), 53% менеджерів повідомили, що їхні організації пропонують можливість сабатікалу. Крім того, 44% зазначили, що основною метою впровадження сабатікалу є покращення добробуту працівників, 36% — розвиток гнучкої культури праці, а 31% — утримання талантів. Вони відзначили підвищення рівня щастя й задоволення життям.

І так, не всім було легко — але ніхто не сказав, що шкодує.

Висновки

Сабатікал — це не для обраних і не лише для керівників. Це опція, яка стає дедалі доступнішою. Так, до неї варто підготуватись. Але якщо відчуваєте, що далі — тільки на автопілоті, можливо, саме час натиснути «пауза».

І дати собі шанс прожити кілька місяців не в режимі «треба», а в режимі «можна».

Звісно, сабатікал — це не просто відпустка. До нього потрібно бути готовим — як працівнику, так і компанії. Для працівника це — чесна розмова з собою, фінансове планування, усвідомлення потреби в перерві. Для компанії — довіра до команди, культура підтримки та здатність гнучко реагувати на зміни.

Але в обмін обидві сторони отримують значно більше — оновлену енергію, нові ідеї й збережену мотивацію на довгу дистанцію.

Авторські статті та коментарі до них показують виключно експертизу та думку їх авторів. Редакція HURMA може не поділяти погляди авторів.