Що таке мікроменеджмент і чим він небезпечний

Помірний контроль робочих процесів – ознака хорошого керівника, який допомагає направити роботу команди в потрібний напрям і розв'язувати поточні питання. Мікроменеджмент – небезпечний стиль управління, що знижує продуктивність команди. Суперконтроль заважає професійному зростанню працівників і вносить розлад в командну роботу.

Сьогодні ми розберемо мінуси й несподівані плюси мікроменеджменту, визначимо серед керівників вашої компанії мікроменеджери та дізнаємося, як з ними працювати.

Тест на мікроменеджера в колективі

Перш ніж шукати ознаки мікроменеджменту у вашій компанії, визначмо це поняття. Мікроменеджментом називають стиль управління, який передбачає контроль кожного кроку співробітника. У цьому випадку колектив або кожен окремий працівник не може приймати самостійних рішень. Причиною такого поводження керівника може бути невпевненість в собі або недостатні навички управління колективом.

Як зрозуміти, що управлінець займається мікроменеджментом? Він може робити всі або деякі з цих дій:

• займається оперативними завданнями, а не стратегією;
• йому цікавий не результат, а процес;
• вимагає звіти про виконану роботу кілька разів на день;
• нав'язує свою думку і не зважає на думку членів команди;
• не вміє делегувати;
• не сприймає критику;
• відзначає помилки працівників і ставить під сумнів їхню компетенцію;
• гальмує робочі процеси.

Три типи мікроменеджерів, які можуть зустрітися в будь-якій компанії

№1. Молодий і амбітний

Це може бути й випускник кращого ВНЗ країни, і співробітник з мінімальним досвідом роботи, але який подає великі надії. Він поки не розуміє, що означає керувати колективом на практиці, і «озброєний» лише теорією з книг. Саме тому він втручається в роботу співробітників, контролює все, навіть процеси в яких не розбирається. Але навіть після їх вивчення, він все одно не делегує повноваження і займається буквально всім. У цьому випадку, мікроменеджмент – результат невпевненості в собі та відсутності реального досвіду управління людьми. Цілком можливо, молодий керівник навчиться на своїх помилках і почне довіряти фахівцям, які його оточують.

№2. Авторитарний нероба

Такий керівник зазвичай займається мікроменеджментом просто від нудьги. Він практично не бере участі в роботі колективу, всі й без нього знають свої завдання, виконуючи їх в строк. Але іноді він вирішує довести всім і собі, що не дарма сидить в окремому кабінеті й починає втручатися в роботу команди. Цей тип управління небезпечний для компанії, адже він нівелює всі здобутки підлеглих і тільки демотивує колектив.

№3. Керівник, який не вміє делегувати

Найпоширеніша помилка багатьох керівників – невміння довіряти фахівцям у своїй команді. Делегування – важливий елемент продуктивної та ефективної роботи команди й управлінця. Багато керівників через невпевненість в собі роблять самостійно безліч завдань, попутно контролюючи своїх співробітників. Це значно ускладнює робочий процес і формує негативну атмосферу в колективі.

Невміння делегувати повноваження – не завжди означає, що такий керівник не здатний управляти по-іншому. Буває досить зауваження від вищого керівництва і корекції робочих процесів. Крім того, на ринку досить багато CRM-систем, які відмінно справляються з постановкою і моніторингом рутинних завдань.

Чи може мікроменеджмент бути корисним?

Іноді, суперконтроль – необхідне рішення в роботі певної категорії співробітників. Це можуть бути:

1. Новачки, які проходять період адаптації

Саме мікроменеджер – відмінний ментор і наставник. Він не тільки постійно контролює процес, а й завжди готовий підказати деталі виконання завдання.

2. Виконавці, які працюють за чіткими ТЗ

Не всі співробітники готові приймати самостійні рішення. Завдання, які вимагають інноваційного підходу, даються їм важко. У роботі з такою категорією співробітників і необхідний мікроменеджмент. Інше питання, чи дійсно компанія має потребу в співробітниках, які не вміють приймати самостійні рішення?

Для кого мікроменеджмент дійсно небезпечний

При роботі з усіма іншими типами співробітників, мікроменеджмент абсолютно протипоказаний. Сверхконтроль негативно впливає на підлеглих і знижує їхню ефективність. Тому що:

1. Вони «пірнають» в рутину.

2. Не мають можливості реалізувати себе як професіоналів.

3. Не розкривають повною мірою потенціал команди.

4. Керівник не завжди приймає правильні рішення.

5. Кращі фахівці йдуть з компанії.

Робота під постійним контролем стає нестерпною

Висококваліфікованим працівникам доводиться виконувати прості функції, тому що рішення складніших завдань їм не довіряють. Згодом, команда стає повністю демотивованою, не проявляє ініціативу і не приймає самостійних рішень.

Що робити, якщо серед вас мікроменеджер?

Тенденція до суперконтролю в одного з керівників не завжди означає відсутність професіоналізму. HR-менеджеру важливо цей момент помітити й вчасно виправити. Ласло Бок у своїй книзі «Work Rules!» розповів, що в Google заведено оцінювати не тільки роботу співробітників, а й менеджерів. Серед таких оцінок, як якість зворотного зв'язку і чіткість поставлених завдань, є й оцінка процесів мікроменеджменту.

Такий простий метод дозволяє визначити й припинити всі спроби жорсткого контролю з боку керівника. Щоб виправити ситуацію, можна відправити фахівця на навчання мистецтву управління. Також важливо контролювати його подальшу комунікацію з командою і, в деяких випадках, поставити йому випробувальний термін.

Якщо ж після всього цього, керівник все ще вдається до мікроменеджменту, то, ймовірно, він не підходить на посаду керівника.