Культура резильєнтності: як допомогти команді адаптуватися до змін

Чи здатна ваша команда долати труднощі? Чи може вона стати ефективнішою, коли обставини стають все більш несприятливими? Чи вміє ваш колектив адаптуватися до змін і досягати успіху в умовах нестабільності? Відповіді на ці питання можуть визначити рівень життєстійкості в вашій команді.

Навички резильєнтності — це здатність справлятися зі стресом, негараздами та змінами в позитивний і конструктивний спосіб. Вони є надзвичайно важливими для добробуту та продуктивності команд, особливо в часи невизначеності та потрясінь. Розповідаємо, як розвивати культуру життєстійкості у команді, застосовуючи деякі практичні стратегії та інструменти з досвіду QArea.

Що це таке і чому це важливо?

Перш ніж перейти до розвитку культури резильєнтності, важливо зрозуміти її сутність. Резильєнтність  —  це здатність команди або окремих її членів  відновлюватись після стресу, адаптуватись до змін та просуватись вперед з більшою силою та впевненістю. Це не просто вміння протистояти труднощам, але й здатність вчитись на помилках.

Коли працівники є стійкими, рівень стресу знижується, продуктивність зростає, а конфлікти вирішуються легше. Стійкість дозволяє людям швидко виходити з режиму "бий або тікай", а, отже, мислити і діяти більш об'єктивно. 

У стійких командах люди з більшою ймовірністю вийдуть із зони комфорту і спробують щось нове, не боячись зазнати невдачі. Якщо промах сприймається як урок і працівники знають, що їх не покарають за те, що вони кидають виклик статус-кво, залученість та інновації зростають. Звісно, якщо ініціативи в компанії вітаються. 

Рівень розвитку резильєнтності у кожного з нас різний і залежить від багатьох чинників, зокрема, особливостей нервової системи та особливостей виховання. Втім навички життєстійкості можна «прокачати». Розбудова організаційної стійкості є важливою, оскільки вона демонструє здатність зберігати конкурентну перевагу протягом тривалого часу.

4 кити життєстійкості

З чого ж складається резильєнтність?

Мислення

Мислення має велике значення для того, як команди підходять до вирішення проблем. Наше мислення —  це лінза, через яку ми бачимо і відчуваємо світ, а, отже, воно визначає наш спосіб думок, почуттів і поведінки. 

Воно визначає, що ми вважаємо обмеженнями, а що — можливостями, і як ми робимо свій вибір. Завдяки «правильним налаштуванням», команди можуть переосмислювати негативні ситуації та знаходити кращі рішення.

 Наш мозок постійно сканує все навколо на предмет можливих небезпек. Тому за замовчуванням у нас завжди виникає питання: "Що тут не так?"

Лідери, які хочуть розвинути правильне мислення у своїх командах, у складних ситуаціях повинні почати ставити цікаві та орієнтовані на нестандартні рішення питання. Переосмислення проблем дозволяє людям перейти в режим творчого мислення, співпрацювати та знаходити нові відповіді. Спробуйте поставити команді такі запитання:

• "Чого це нас вчить і як ми можемо адаптуватися?"

• "Як ми можемо розвиватися далі?"

• "Як би виглядав ідеальний результат?"

• "Що, на вашу думку, ми повинні робити далі?"

Якось Альберт Енштейн сказав: «Світ, яким ми його створили —це процес нашого мислення. Його не можна змінити, не змінивши нашого мислення». Тож замість того, щоб боятися змін, варто прийняти їх і подивитися на них як на можливість. Прийняття змін і готовність до експериментів є важливими для будь-якої організації, яка хоче випереджати конкурентів.

Емоційний інтелект

Емоційний інтелект — це здатність розпізнавати, контролювати та адекватно виражати свої почуття. Він також дозволяє нам краще розуміти емоції інших людей і співпереживати їм.  

У складних ситуаціях EQ є неймовірно цінним. Не піддаватися емоціям, не кидатися в крайнощі, не звинувачувати інших і не приймати ірраціональних рішень — значить уникнути міжособистісного конфлікту. 

Коли рівень стресу вже підвищений, людям дуже важливо зберігати холодну голову та ефективно спілкуватися. Емоційно стійкий колектив може розпізнати, коли напруга накопичилася і відповідним чином зреагувати на загрози. 

Коли люди несуть відповідальність за результат, який вони створюють своєю емоційною реакцією на ситуації, вони з більшою ймовірністю зупиняться, заспокояться, а потім будуть реагувати свідомо. 

Комунікація

Ефективна комунікація є основою ефективної команди навіть у кризові часи. Вона формує стосунки між людьми та будує мости, які міцно з'єднують їх. Погана комунікація, з іншого боку, створює напругу і негативну атмосферу. Під час труднощів або змін, ефективна комунікація в команді може мати вирішальне значення. 

Психологічна безпека

Безпечне середовище, в якому члени команди відчувають, що можуть самовиражатися, є четвертим компонентом культури резильєнтності. Коли люди не бояться бути осудженими при висловленні своїх думок, вони стають більш залученими до вирішення проблем і кидають виклик своєму способу мислення. Створюючи психологічну безпеку, лідери дозволяють своїм працівникам допомагати компанії долати кризи. 

Гнутися, а не ламатися: як організації можуть розвивати культуру резильєнтності?

Усі ми, в переважній більшості, звикли вважати стійкість особистісною рисою людини, але насправді компанії можуть навчитися розвивати культуру резильєнтності, яка дозволить їм долати негаразди. Будь то пандемія, війна, рецесія чи зміни в керівництві, стійкість є тим фактором, який відрізняє компанію, що витримує випробування долі від тієї, яка  здається при першому ж натиску обставин. 

Тож, з чого почати розбудовувати культуру стійкості компанії? Почніть з основ.

Оцініть стійкість вашої команди

Першим кроком до формування культури резильєнтності є розуміння поточного рівня життєстійкості членів вашої команди. Ви можете скористатися простим опитувальником, наприклад, шкалою життєстійкості Коннора-Девідсона, щоб виміряти, як вони реагують на виклики, невдачі та зміни. Це допоможе визначити їхні сильні сторони та сфери для вдосконалення, а також будь-які ознаки вигорання чи стресу. 

Надавайте підтримку та зворотній зв'язок

Не менш важливим кроком до формування культури життєстійкості є надання членам команди підтримки та зворотного зв'язку, необхідних їм для досягнення успіху. Це означає створення безпечного та комфортного середовища, де вони можуть поділитися своїми проблемами, попросити про допомогу та отримати конструктивний фідбек. Ви також можете заохочувати підтримку та наставництво з боку колег, щоб підвищити їхній моральний дух та мотивацію.

Сприяйте навчанню та зростанню

Наступним етапом формування культури стійкості є сприяння навчанню та розвитку членів вашої команди. Допомагайте розвивати нові навички, знання та компетенції, які дозволять їм адаптуватися до мінливих вимог сьогодення. Ви також можете сприяти розвитку мислення, заохочуючи їх розглядати виклики як можливості для навчання, а не як загрози чи невдачі. 

Посилюйте автономію та розширюйте повноваження

Це означає надання членам команди свободи у прийнятті рішень, вирішенні проблем та управлінні своєю роботою в межах очікувань. Ви також можете дати їм можливість проявляти ініціативу, впроваджувати інновації та експериментувати, надавши необхідні ресурси, підтримку та настанови. Крім того, ви можете залучати їх до постановки цілей, планування та оцінки їхньої роботи, щоб підвищити відповідальність. 

Розвивайте гнучкість й адаптивність

Резильєнтна команда повинна бути гнучкою та адаптивною до змін. Це означає, що вона має бути здатною швидко переключатись на нові завдання, ефективно використовувати існуючі ресурси  та пристосовуватись до нових умов. Команда повинна розуміти, що зміни є невід'ємною частиною бізнесу і активно шукати можливості для удосконалення та зростання.

Заохочуйте добробут і баланс

Допомагайте команді підтримувати своє фізичне та психоемоційне здоров'я, надаючи необхідні інструменти та ресурси. Ви також можете заохочувати здорові звички, такі як фізичні вправи, правильне харчування, сон і релаксація, подаючи хороший приклад та організовуючи оздоровчі заходи.

Крім того, ви можете підтримати співробітників у досягненні здорового балансу між роботою та особистим життям, поважаючи їхні межі, вподобання та потреби.

Пам'ятайте, що організаційна стійкість дає можливість успішно адаптуватися до загроз вашій стабільності. Щоб бути стійкими, ми маємо бути здатними впоратися з кризами, але також ми повинні бачити, що буде далі, прогнозувати і розвиватися. 

Побудова культури резильєнтності – тривалий процес і результати можуть з’явитися не так швидко, як наступний виклик. Але не варто забувати, що найголовніше — навчитися адаптуватися до будь-якої ситуації. І тільки тоді ви дійсно зможете стати стійкою та стабільною компанією.

Авторські статті та коментарі до них показують виключно експертизу та точку зору їх авторів. Редакція Hurma System може не поділяти думку авторів