Що таке ризик-менеджмент: система, інструменти та роль фахівця

Ризик не дорівнює проблема. Проблема — це те, що вже сталося. Ризик — це те, що може статися.

Що таке risk menegment

Ризик-менеджмент — це системний процес виявлення ризиків, аналізу й оцінки, вибору способів реагування, реалізації заходів, моніторингу й перегляду.

Його мета в тому, щоб знайти прийнятний баланс між ризиком і можливістю: де ми готові ризикувати, щоб заробити більше / зекономити / виграти час, а де — ні.

Види ризиків: з чим працює ризик-менеджер

Фінансові та комплаєнс-ризики

• порушення законодавства, ліцензійних вимог, санкційних режимів;
• штрафи, судові позови, блокування рахунків;
• порушення вимог до звітності (податкової, фінансової, регуляторної).

Це сфера, де ризик-менеджер часто працює разом із юристами, комплаєнс-офіцерами, фінансистами.

Ринкові ризики

• зміна попиту;
• коливання валют;
• поява сильного конкурента;
• зміна поведінки клієнтів (наприклад, перехід в онлайн, відмова від готівки, нові звички).

Ці ризики неможливо «відключити», але можна моделювати сценарії й готуватися до різних варіантів.

Операційні ризики

• помилки в процесах;
• збої в роботі систем;
• людський фактор (неправильні налаштування, недбалість, шахрайство);
• зриви постачань, помилки в логістиці.

Частина операційних ризиків у компаніях виникає через неструктурованість HR-процесів: відсутність єдиної бази даних, дублікати резюме, втрачені листування, помилки в онбордингу. 

У HRM-системах, на кшталт HURMA ці ризики зменшуються внаслідок автоматизованих сценаріїв, централізованих профілів співробітників і кандидатів, а також аналітики, що дозволяє побачити «вузькі місця», наприклад у плинності кадрів:

Технологічні та кіберризики

• витік даних клієнтів;
• атаки на інфраструктуру (DDoS, ransomware);
• саботаж або помилки в конфігураціях;
• залежність від одного провайдера/вендора (vendor lock-in).

Один із найпоширеніших ризиків сьогодні — витік даних співробітників. Саме тому HRM-платформи повинні відповідати сучасним вимогам безпеки. Наприклад, HURMA працює на архітектурі Single Tenant:

«До нас часто приходять компанії, які працюють із чутливою інформацією, адже у нас архітектура Single-Tenant. Дані кожної компанії ізольовані, при тому, як у всіх інших продуктів дані зберігаються разом із даними інших компаній, іноді конкурентів... Це найкраща модель і вона єдина на ринку».

Володимир Федак, СЕО HURMA

Репутаційні ризики

• негативні публікації та «зливи» в медіа / соцмережах;
• невдалі маркетингові кампанії;
• конфлікти з клієнтами чи співробітниками, які стають публічними.

Це ризики, які складно перевести в цифри, але вони можуть зруйнувати бізнес швидше, ніж один невдалий квартал.

Стратегічні ризики

• невдалий вибір ринків або продуктів;
• помилкові довгострокові інвестиції;
• відставання від технологічних трендів;
• залежність від одного ключового клієнта/каналу продажів.

Саме тут керівництво найбільше потребує партнера, який зможе «перевести» стратегію в мову ризиків і сценаріїв.

Класичний цикл ризик-менеджменту: 5 кроків

Це основа, яка присутня у більшості міжнародних стандартів (ISO 31000, COSO ERM тощо).

Крок 1. Ідентифікація ризиків

Завдання: зрозуміти, що взагалі може піти не так.

Інструменти, які тут використовують:

• інтерв’ю зі стейкхолдерами;
• аналіз інцидентів у минулому (що вже ламалося? чому?);
• аналіз процесів (де є «вузькі місця»);
• чеклісти по галузі (що типово загрожує компаніям такого типу);
• сесії мозкового штурму / воркшопи.

Результат цього кроку — список ризиків (risk register), де кожен ризик описаний простою мовою: подія — причина — можливі наслідки.

Крок 2. Аналіз ризиків

Тут важливо відповісти на два питання: Наскільки ймовірний цей ризик? Наскільки боляче буде, якщо він реалізується?

Типово це роблять через матрицю «ймовірність-вплив».

Наприклад, шкала від 1 до 5:

• 1 — малоймовірний / низький вплив;
• 5 — майже гарантований / критичний вплив.

Так формується heatmap ризиків: червоні (критичні), жовті (середні), зелені (прийнятні).

Крок 3. Оцінка: якісна та кількісна

Якісна оцінка — експертна думка, категорії, пріоритезація. Питання «Це серйозно чи ні?» — відповідається на основі досвіду, інтерв’ю, бенчмарків.

Кількісна оцінка — спроба перевести ризики в числа:

• скільки грошей можемо втратити?
• з якою ймовірністю?
• який очікуваний розмір втрат (expected loss)?
• як зміниться NPV/ROI проєкту, якщо ризик спрацює?

Тут можуть використовувати:

• сценарний аналіз (best / base / worst case);
• чутливість (як зміниться результат при зміні одного параметра);
• моделювання Монте-Карло (для складних фінансових моделей).

На практиці якісно оцінити ризик можна лише тоді, коли дані не розпорошені по Excel-файлах. HR-команди, які працюють у HURMA, отримують єдиний центр правди: аналітику по вакансіях, навантаженню, плинності, швидкості закриття та джерелах кандидатів:

"Добре, коли є єдине місце правди в компанії, де всі офери, розуміння, скільки людина заробляє, скільки людина в нас, коли вона була у відпустці тощо. Ти не можеш помилитися, якщо все в системі."

Світлана Онищенко, CPO у TechVill, у кейсі HURMA

Крок 4. Реагування на ризики: що з ними робити

Реагування — це вибір стратегії управління ризиком для кожного пункту з реєстру. Базові варіанти:

1. Уникнення (avoid). Не робимо того, що не можемо собі дозволити. Наприклад, компанія відмовляється від ринку з непрогнозованим регулюванням.
2. Зменшення (mitigate / reduce). Знижуємо ймовірність або вплив: резервні канали, дублювання систем, додаткові контролі.
3. Передача (transfer). Ділимо ризик з іншими: страхування, аутсорсинг (частину відповідальності бере підрядник), контракти з обмеженням відповідальності.
4. Прийняття (accept). Усвідомлено погоджуємося з ризиком: для дрібних ризиків, коли вартість заходів вища, ніж потенційна шкода.

Для ключових ризиків створюється план дій: що робимо, хто відповідає, які ресурси потрібні, які тригери для запуску.

Крок 5. Моніторинг та вдосконалення

Ризики не статичні. Нові з’являються, старі зникають або змінюються, тому потрібні:

• регулярний перегляд реєстру ризиків;
• звітність: хто і як часто звітує;
• lessons learned після інцидентів;
• оновлення політик, процедур, планів реагування.

Тут ризик-менеджер часто працює вже як «системний координатор»: забезпечує, щоб процес не зупинявся.

Інструменти ризик-менеджера

Реєстр ризиків

Це основний документ/система, де:

• зберігається перелік ризиків;
• фіксуються власники ризиків;
• описуються поточний статус, заходи, дедлайни;
• відстежуються зміни.

У простому варіанті це може бути таблиця або ж окремий модуль у системі управління ризиками.

Карта ризиків (risk map)

Візуалізація ризиків на полі «ймовірність-вплив» дозволяє за 10 секунд побачити:

• де «червона зона»;
• які ризики критично треба опрацювати;
• які можна відкласти.

SWOT-аналіз

SWOT — це інструмент, який допомагає подивитися на бізнес з чотирьох ракурсів:

• S (Strengths) — сильні сторони;
• W (Weaknesses) — слабкі місця;
• O (Opportunities) — можливості;
• T (Threats) — загрози.

Для ризик-менеджера тут важливий саме блок T — загрози, бо він напряму описує зовнішні ризики, які можуть вплинути на компанію: дії конкурентів, зміни законодавства, коливання валют, технологічні збої, поведінку ринку тощо.

Дерево рішень

Візуальна схема, яка показує всі можливі варіанти дій. Кожна гілка — окремий вибір, під ним — цифри: ймовірності, витрати, очікувані вигоди.

У результаті легко порівняти альтернативи, наприклад: «лишити фізичний дата-центр» чи «мігрувати в хмару», «розробити самостійно» чи «купити готове рішення».

Діаграма Парето

Правило: 20% причин створюють 80% наслідків.

Дозволяє визначити, які інциденти або збої формують найбільшу частину втрат — і саме туди спрямувати ресурси в першу чергу.

Матриця ризик–вплив

Простий спосіб виставити пріоритети. Вертикаль — ймовірність ризику, горизонталь — вплив.

Кожен ризик займає свою «клітинку». Ті, що потрапили у верхній правий квадрат, стають категорією must fix.

Сценарний аналіз і «колесо майбутнього»

Створюються три сценарії розвитку подій: оптимістичний, базовий, песимістичний.

«Колесо майбутнього» допомагає побачити всі наслідки ключової події: від центру розходяться кола ефектів — прямі та непрямі (фінансові, кадрові, репутаційні, операційні).

Таке моделювання дозволяє підготуватися не лише до очевидних ризиків, а й до тих, що проявляються пізніше.

Хто такий ризик-менеджер: роль, обов’язки, зона впливу

Ризик-менеджер допомагає бачити повну картину, адже переводить інтуїцію в структуру й цифри. Отже, зазвичай ризик-менеджер синхронізується із фінансистами, операційними директорами, керівниками напрямів і бере участь у ключових рішеннях.

Основні обов’язки risk-meneger:

1. Виявлення ризиків. Інтерв’ю, аналіз процесів, аналіз інцидентів, збір інформації.
2. Оцінка ризиків. Якісна і (де можливо) кількісна оцінка, формування пріоритетів.
3. Розробка стратегії управління. Вибір варіантів: уникати, зменшувати, передавати, приймати. Опис планів дій для ключових ризиків.
4. Впровадження заходів. Разом із бізнесом/ІТ/юристами/HR: нові політики й процедури, зміни в процесах, технічні заходи (бекапи, шифрування, контроль доступу).
5. Моніторинг і звітність. Регулярні звіти, перегляд реєстру ризиків, оновлення планів.
6. Консультації керівництва. Ризик-менеджер пояснює де компанія зараз реально вразлива, скільки коштує той чи інший ризик, які «невидимі» наслідки можуть виникнути.

Ключові компетенції ризик-менеджера:

1. Аналітичне мислення. Вміння працювати з даними, зв’язками, причинно-наслідковими ланцюжками.
2. Розуміння бізнесу. Не можна керувати ризиками, не розуміючи, як компанія заробляє гроші й де створюється цінність.
3. Фінансова грамотність. Навіть якщо ризик не суто фінансовий, його треба вміти перевести в мову грошей, бюджету, KPI.
4. Комунікація. Пояснити складну річ простими словами, не залякати й не «продавити», а домовитися.
5. Прийняття рішень в умовах невизначеності. Ризик-менеджер рідко має повну інформацію. Його робота — допомогти прийняти рішення, коли багато «якщо».
6. Технологічна обізнаність. Знання базових принципів кібербезпеки, ІТ-архітектури, хмарних рішень, систем автоматизації.

Кар’єрні напрямки в ризик-менеджменті

Корпоративний ризик-менеджер

Працює всередині однієї компанії:

• формує політики;
• веде реєстр ризиків;
• координує процеси між підрозділами.

Актуально для:

• великих виробничих компаній;
• банків;
• телекомів;
• мережевого ритейлу;
• інфраструктурних бізнесів.

Фінансовий ризик-менеджер

Фокусується на:

• кредитних ризиках;
• ринкових (валюта, відсоткові ставки, ціни);
• ліквідності;
• інвестиційних ризиках.

Часто працює в:

• банках;
• інвесткомпаніях;
• страхових;
• фондах.

IT та кіберризики

Зона відповідальності:

• інциденти безпеки;
• витоки даних;
• доступи;
• відмовостійкість;
• резервне копіювання й відновлення.

Працює разом із CISO, ІТ-директорами, DevOps / SRE командами.

Страховий ризик-менеджер

Оцінює:

• ймовірність страхових випадків;
• потенційний розмір виплат;
• структуру страхових продуктів.

Сильний математичний і статистичний компонент, тісний зв’язок з андеррайтингом.

Консалтинг у сфері ризик-менеджменту

Працює з різними клієнтами:

• проводить діагностики;
• будує системи ERM;
• готує компанії до аудитів, сертифікацій;
• навчає команди.

Підходить тим, хто любить різні кейси й не хоче «сидіти в одній галузі».

Глобальний ризик-менеджмент і роль CRO

У великих міжнародних групах є позиції:

• CRO (Chief Risk Officer);
• Head of ERM.

Це вже стратегічний рівень: управління ризиками всієї групи, робота з наглядовими органами, радами директорів, інвесторами.

Підсумки

Ризик не зникає сам по собі. Питання лише в тому, чи ви керуєте ним, чи він — вами. І саме для цього необхідний ризик-менеджмент.