Закон про мобілізацію: усе що потрібно знати роботодавцям та HR

Команда HURMA

  • 6 хв
  • 3400
  • 0

18 травня 2024 року у дію вступає новий закон про внесення змін до мобілізації та військового обліку. Та як подбати про співробітників в таких умовах? Й до яких змін готуватися бізнесу? Відповіді на ці та інші питання нам допомогли професійні юристи. 

Ваші знання — ваша сила

Наразі у медіа ширяться багато статей з гучними та страшними заголовками стосовно нового регулювання у контексті мобілізаційного закону. Однак як для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, так і для роботодавців, доволі важливо вдатися у більші деталі та добре розібратися у нововведеннях для захисту своїх прав.

Нові положення закону про призов на військову службу вносить ряд уточнень у взаємодію ТЦК з військовозобов’язаними. Він фіксує чітку процедуру для обох сторін. У разі її порушення ви зможете апелювати до реального законодавства та захисти себе від неправомірних дій.

На жаль, навіть наявність персонального адвоката не означає швидку та своєчасну реакцію на правопорушення, а вирішення кейсів постфактум нерідко більш проблематичне. Тож важливо, щоб особи мобілізаційного віку мали хоча б базове розуміння своїх прав та обов’язків. 

Тож що важливо знати: основні положення

Оновлення даних

  • Усі призовники та військовозобов’язані громадяни мають протягом 60 днів уточнити або оновити свої дані в ТЦК або ЦНАПі чи через електронний кабінет призовника. 
  • У випадку, якщо протягом 60 днів військовозобов'язаний не надає свої дані, новий закон про мобілізацію передбачає ряд нових обмежень та санкцій:
  • Обмеження щодо керування транспортним засобом — ТЦК може звертатися до суду з відповідною заявою, і суд упродовж 30 днів приймає рішення.
  • Обмеження щодо консульських послуг для військовозобов'язаних за кордоном.

Також значно зростуть штрафи для осіб, які свідомо ухиляються від зобов’язань. Наприклад, адміністративний штраф за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до якого притягуються роботодавці, збільшиться із 5100-8500 грн до 153000-204000 грн.

Перелік даних, які повинна містити повістка

Новий закон зобов'язує ТЦК надавати особам більше даних та інформації. Наприклад, відтепер повістка про виклик повинна містити наступні дані:

  • ПІБ та дату народження громадянина, якому адресована повістка;
  • підпис/ЕЦП посадової особи, яка видала повістку;
  • реєстраційний номер повістки;
  • найменування ТЦК та СП, що видав повістку;
  • мета виклику;
  • роз'яснення про наслідки неявки й про обовʼязок повідомити про причини неявки;
  • місце, день та час явки за викликом.

Під час вручення повістки громадянин має право запросити представників ТЦК та СП назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посаду, а також предʼявити службові посвідчення.

Розширений перелік критерії про відстрочку

Новий закон також отримав уточнення щодо категорії осіб, що не підпадають під мобілізацію та/або мають право на відстрочку. Серед них: 

  • визнані особами з інвалідністю або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років чи повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, або які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років або дитину, хвору на тяжкі чи рідкісні захворювання, але якій не встановлено інвалідність;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
  • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками, які потребують постійного догляду;
  • які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю та/або одного з батьків з інвалідністю I чи II групи;
  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи ІІ групи або за особою, яка потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
  • студенти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти денної або дуальної форми здобуття освіти;
  • наукові й науково-педагогічні працівники, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, педагогічні працівники;
  • жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції;
  • жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»;
  • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Перелік доволі широкий і вслідкувати за кожним співробітником може бути доволі складно, до того ж неможливо контролювати людину, її дії та життя 24/7. Тож також дуже важливо, щоб вони самостійно ознайомились з ним та підготували усі необхідні документи.

Знати, що ви не підлягаєте мобілізації або маєте підстави для відстрочки недостатньо. Дуже важливо мати документи, які підтверджують це.

Чи потрібно проходити військовий облік жінкам та студентам?

Як і раніше, українських жінок можуть призвати лише за добровільною згодою. Та залишається перелік спеціальностей власниці яких мають перебувати на військовому обліку.

Також законодавчі зміни торкнулися здобувачів освіти. Відтепер відстрочку від мобілізації зможуть здобути лише ті, хто отримують освітній рівень вище за попередній. Наприклад, випускник бакалавріату, що вступає на магістратуру. Однак у випадку повторного вступу на бакалаврат він вже не може скористатися правом на відстрочку та може отримати повістку та надалі бути призваним на військову службу. 

Які зобов’язання бізнесу?

Закон чітко визначає, що роботодавець несе відповідальність за взяття нового працівника на персональний військовий облік. Найм на роботу особи з неактуальним військовим квитком або без нього може призвести до адміністративної відповідальності керівника роботодавця та інших службових осіб підприємства.

Компаніям важливо підтримувати свою базу даних про співробітника в актуальному стані та детальніше ознайомитись з зобов’язаннями, які відповідають саме їхньому типу підприємства. 

Для критично важливих підприємств зберігаються усі поточні характеристики, які дозволяють йому отримувати спеціальний статус і забезпечувати бронювання працівників.

Також тепер підлягають бронюванню бенефіціарні власники критичних підприємства, які не є його працівниками. Однак відстрочка надається лише заброньованим працівникам, які перебувають на спеціальному військовому обліку.

Найважливіше

Питання, що пов’язані з дотриманням вимог законодавства є критично важливими, особливо під час дії воєнного стану. Це стосується як окремої людини, так і суб’єктів господарювання. Важливо орієнтуватися в актуальній ситуації та діяти відповідно, але для коректного розуміння, вибудовування процесів та орієнтування важливо оперувати офіційними та актуальними даними. Варто враховувати, що інформації у ЗМІ не завжди коректно відображає сутність вимог та актуальну ситуацію, тому потрібно звертатися до першоджерела — законодавчої бази. Якщо розібратися складно, варто залучати експертів, це допоможе уникнути негативних наслідків.

    Що таке кар’єрограма
    Кар'єрограма — це стратегія розвитку, яка враховує цілі та потенціал працівника у контексті компанійної місії. Вона відображає індивідуальні маршрути зростання, допомагаючи кожному співробітнику розуміти свої перспективи і шляхи досягнення нових ...
    Волонтерство як частина корпоративної культури або як мотивувати команду до благодійності
    Саме HR задають вектор розвитку корпоративної культури. І благодійність наразі є ще більш затребуваною, зважаючи на умови в яких ми працюємо. Добрі справи зміцнюють команду та дозволяють змотивувати навіть тоді, ...
    Знайшли помилку? Натисніть Ctrl + Enter

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: